Міфи та факти про ВІЛ і СНІД. Як можна, а як не можна заразитися?

Про ВІЛ та СНІД. Тільки головне

Напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом ми підготували для вас короткий, але змістовний дайджест про ВІЛ/СНІД. Ми не будемо перевантажувати вас складними термінами чи величезними блоками інформації — лише найважливіші факти, які допоможуть розібратися в темі.

Також розповідаємо, як захистити себе від інфікування, зберігаючи здоровий глузд. Пояснюємо без залякування, як убезпечитися, але не стати параноїком і не відмовлятися від повноцінного інтимного життя.

13 фактів про ВІЛ та СНІД: 

1. ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) — це вірус, який атакує імунну систему організму. Без лікування через 10 років ВІЛ може призвести до СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту).
2. За СНІДу організм стає вразливим до інфекцій та захворювань, які він зазвичай (без захворювання) міг би подолати.
3. Збудник СНІДу був відкритий в 1983 році в лабораторії французького вченого М. Л. Монтаньє та американського дослідника Р. Галла.
4. ВІЛ немає відмінних симптомів — його неможливо визначити за зовнішнім виглядом. ВІЛ діагностується лише тестуванням.
5. За оцінками ВООЗ, у 2023 році в світі налічувалося 39,9 млн людей, які живуть з ВІЛ.
6. В Україні зареєстровано понад 170 тис ВІЛ-інфікованих, які знають про свій статус. 
7. За підрахунками експертів, про свій ВІЛ-статус не знає ще дві третини інфікованих українців.
8. У 2024 році інфікування ВІЛ в Україні переважно відбувалося під час сексу (80,3%). 
9. Згідно з дослідженням 2023 року, лише третина опитаних користується презервативами під час сексу.
10. Україна займає одне з перших місць в Європі за швидкістю поширення ВІЛ.
11. Ліків від ВІЛ немає. Люди з ВІЛ отримують антиретровірусну терапію (АРТ), яка зупиняє розмноження вірусу в організмі.
12. Через високу мінливість ВІЛ створити вакцину проти вірусу поки що не вдалося.
13. З ВІЛ можна жити повноцінним та довгим життям.

Цікаве з теми:

Що потрібно знати про ВІЛ і СНІД без міфів і залякування

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) від початку епідемії вірус імунодефіциту було діагностовано у 85,6 млн людей у світі. Від ВІЛ померло близько 40,4 млн людей.

Як можна заразитися ВІЛ?

Суспільство багато говорить про ВІЛ/СНІД не для залякування чи створення атмосфери страху, а задля підвищення обізнаності та поінформованості кожного з приводу способів захисту себе та своїх близьких. Прості заходи профілактики можуть у процентному співвідношенні майже на 100% запобігти інфікуванню ВІЛ та іншими захворюваннями, що передаються статевим шляхом. 

ВІЛ передається через біологічні рідини організму, які містять високу концентрацію вірусу. Тож нагадуємо, що до основних шляхів інфікування ВІЛ належать:

• сексуальний контакт. Незахищений вагінальний, анальний або оральний секс з ВІЛ-інфікованою людиною. Найбільший ризик несе анальний контакт через вразливість слизової оболонки заднього проходу;
• контакт з кров’ю. Спільне використання шприців, голок, медичних інструментів або інших предметів, які контактують з кров’ю інфікованої людини;
• передача від матері до дитини. ВІЛ може передаватися під час вагітності, пологів або грудного вигодовування. Однак сучасна терапія значно знижує цей ризик;
• переливання зараженої крові. Сьогодні ризик зберігається, але він є мінімальним завдяки ретельному контролю донорської крові.

Розуміння шляхів передачі ВІЛ допомагає мінімізувати ризики та робить профілактику доступною для кожного. Варто пам'ятати, що прості заходи (використання презервативів та регулярне тестування) є ефективними у захисті від ВІЛ-інфікування.

Цікаве з теми:

Як підготуватися до донорства крові?

Донація крові — це процес добровільного та безоплатного надання своєї крові або її компонентів для медичних потреб іншим людям. У процесі донації виокремлюють донорів (людей, які віддають кров) і реципієнтів (людей, яким роблять переливання). Щороку у світі збирають близько 118,5 млн. донацій крові, кожна з яких здатна врятувати до трьох життів.

Як НЕ можна заразитися ВІЛ?

Міфи та стереотипи про ВІЛ виникають з різних причин, але їх основа — це брак інформації та страх перед невідомим. У перші роки після відкриття вірусу суспільство мало дуже обмежені знання про ВІЛ, що породжувало чутки та хибні припущення. У 1980-х і 1990-х роках медіа задля великих рейтингів перегляду часто поширювали сенсаційні та неперевірені дані про ВІЛ. Фільми й телешоу часто демонізували інфекцію, що посилювало стереотипи та підсилювало дискримінацію щодо ВІЛ-інфікованих людей та певних груп населення, які помилково вважалися головними носіями вірусу.

У багатьох суспільствах обговорення сексуального здоров'я є табуйованим (наприклад, через релігійні погляди), що ще більше ускладнює доступ до достовірної інформації. У результаті люди починають вірити, що вірус можна підхопити через поцілунки, обійми чи побутові предмети. 

Розвінчуємо міфи про способи передачі ВІЛ, які не мають наукового обґрунтування. Способи, за яких НЕ можна заразитися ВІЛ:

• побутові контакти. ВІЛ не передається через обійми, рукостискання, спільний посуд, одяг, постільну білизну чи користування телефоном або туалетом;
• слина, сльози, піт. Вказані біологічні рідини не містять достатньої концентрації вірусу для передачі. Поцілунки, кашель чи чхання є абсолютно безпечними;
• укуси комах. Комарі, мухи, клопи не переносять ВІЛ, оскільки вірус не виживає в організмі комах;
• контакт з тваринами. Домашні та дикі тварини не можуть бути переносниками ВІЛ;
• косметичні процедури. ВІЛ не передається, якщо в салоні дотримуються стандартів стерилізації. Однак інфікування можливе при використанні нестерильних інструментів для манікюру, татуювань чи пірсингу. Слідкуйте чи просіть, щоб стерильні інструменти розпаковували перед процедурами (щоб ви бачили).

Розуміння зазначених фактів допомагає знизити страхи та захиститися від інфікування. Якщо ви дізналися, що хтось з вашого оточення має ВІЛ, важливо ставитися до людини з повагою, емпатією та розумінням. ВІЛ не передається через дружнє спілкування, обійми чи рукостискання, тому немає причин для страху чи відсторонення. Ваша підтримка може значно допомогти людині впоратися зі стресом, з яким вона, можливо, стикається. Уникайте упереджень і не поширюйте інформацію без дозволу — конфіденційність є надзвичайно важливою.

Цікаве з теми:

А коли буде вакцина від ВІЛ/СНІДу?

Світ значно змінився після початку епідемії ВІЛ. Розробка нових ліків дозволила людям, які живуть з вірусом, вести здоровий спосіб життя і не передавати інфекцію. Але щоб хворобу виключили зі списку основних загроз здоров’ю, потрібна вакцина. 

Пошуки вакцини впродовж 40 років були складними. Вірус є адаптивним, і різні підходи, які експериментували впродовж чотирьох десятиліть, поки що не показали значного захисту в клінічних випробуваннях. Основна наукова проблема полягає у великій різноманітності білків оболонки вірусу. Варіативність настільки висока, що навіть в одному інфікованому організмі одночасно існує багато різних варіантів вірусу, що ускладнює розробку універсальної та ефективної вакцини проти ВІЛ.

Останні дослідження вакцини проти ВІЛ

Останні дослідження у сфері створення вакцини проти ВІЛ продовжуються, попри попередні невдачі. Кожне невдале випробування дає науковцям нові знання про вірус, які допомагають краще зрозуміти його природу та знайти ефективні методи боротьби. Ідеальна вакцина має стимулювати вироблення антитіл, що нейтралізують широкий спектр варіантів вірусу, а також активувати Т-клітини, які здатні виявляти та знищувати інфіковані клітини. Це подвійний підхід, який забезпечить комплексний захист.

Науковці відходять від емпіричних методів і переходять до стратегій, заснованих на доказах. Сучасні дослідження спрямовані на цільове створення нейтралізуючих антитіл і Т-клітинного імунітету. Завдяки вивченню пацієнтів з хронічною ВІЛ-інфекцією було виявлено так звані «широко нейтралізуючі антитіла», що стали основою для нових вакцин-кандидатів. Уже є успіхи у клінічних випробуваннях першої фази: одна з вакцин змогла стимулювати утворення цих антитіл.

Наразі два важливі клінічні випробування тривають у США та Африці, де використовують технологію мРНК для доставки спеціально розроблених імуногенів. Дослідники також працюють над лікувальними підходами, вивчаючи, як можна поєднувати методи для кращого розуміння профілактики та терапії ВІЛ.

Результати першої фази клінічних випробувань вакцини на основі Т-клітин очікуються найближчим часом. Інші перспективні підходи досліджуються у доклінічних умовах з застосуванням новітніх технологій (наприклад, машинного навчання). Ключовий висновок — майбутні вакцини повинні базуватися на чіткому розумінні імунної відповіді організму, а не на методі спроб і помилок.

Які перспективи боротьби з ВІЛ?

Однак, попри медичний прогрес, є думка в наукових колах, що вакцини проти ВІЛ не буде створено до 2030 року. Але науковці продовжують працювати, а значні фінансування на дослідження продовжують виділятися на розробку безпечної та ефективної вакцини проти ВІЛ. 

Крім того, станом на сьогодні вже є дієві засоби для захисту від вірусу. Освіта та профілактика відіграють ключову роль у боротьбі з ВІЛ-інфекцією. Серед важливих досягнень — препарати для доконтактної профілактики (PrEP), які здатні запобігти інфікуванню. Сучасні розробки включають довготривалі версії PrEP, зокрема ін'єкційні форми, що забезпечують зручність і тривалий захист. 

Для людей, які вже живуть з ВІЛ, також досягнуто значного прогресу. Сучасні антиретровірусні препарати (АРТ) дозволяють контролювати вірус і вести повноцінне життя. При ефективному лікуванні рівень вірусного навантаження може стати невизначеним (undetectable), що робить передачу вірусу неможливою (untransmittable). Цей принцип відомий як «U=U» — «невизначений дорівнює непередаваний».

Цікаве з теми:

Як попередити ВІЛ та як говорити про захист перед сексом?

Профілактика ВІЛ є важливим аспектом турботи про власне здоров’я та здоров’я вашого партнера чи партнерки. Найефективніший спосіб уникнути інфікування — це бути обізнаними, дотримуватися простих правил безпеки та свідомо підходити до своїх дій. Рекомендації щодо профілактики ВІЛ:

• користуйтеся презервативами. Незалежно від того, чоловік ви чи жінка, завжди майте презервативи під рукою. Розкладіть їх у різні місця: сумочки, кишені, автівку чи вдома, щоб вони були доступні у потрібний момент. Презервативи — це не лише надійний захист від ВІЛ, а й від інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, та небажаної вагітності;
• використовуйте експрес-тести на інфекції. Сучасні експрес-тести, які можна придбати в аптеці, є зручним і швидким способом перевірити стан свого здоров’я перед статевим актом. Зазвичай тести призначені для виявлення найнебезпечніших інфекцій (ВІЛу, сифілісу, гепатитів B та C). Деякі набори можуть включати тестування на інші інфекції, але точний перелік залежить від виробника. Тест знижує ризик поширення важко виліковних або невиліковних захворювань. Однак варто пам’ятати, що експрес-тести не дають повного захисту: вони не допоможуть виявити всі можливі інфекції, що передаються статевим шляхом, і не запобігають небажаній вагітності. Рекомендується використовувати експрес-тести разом з вашим партнером перед сексом і в будь-якому випадку користуватися презервативом для максимальної безпеки;
• здайте аналізи на статеві інфекції разом з партнером. У різних лікарнях чи лабораторіях комплексні тести на ЗПСШ можуть називатися по-різному (в мережі медцентрів «ОН Клінік» комплексний аналіз на статеві інфекції називається «Секс у великому місті»). Спільне обстеження на статеві інфекції дає впевненість у здоров’ї одне одного. За негативних результатів можна насолоджуватися оральним, анальним чи вагінальним сексом без ризику зараження, але варто також подумати про додаткові засоби контрацепції, щоб уникнути небажаної вагітності;
• не використовуйте спільних голок та шприців з іншими людьми;
• вибирайте стерильні інструменти. При нанесенні татуювань, пірсингу чи під час будь-яких медичних процедур переконайтеся, що інструменти стерильні;
• розгляньте доконтактну профілактику ВІЛ (PrEP). Метод передбачає прийом спеціальних ліків, які знижують ризик інфікування ВІЛ у людей, які перебувають у групі ризику;
• проходьте регулярні профілактичні огляди. Вони допомагають вчасно виявити приховані інфекції, що передаються статевим шляхом, та уникнути ускладнень. Відвідуйте лікаря хоча б раз на рік, навіть за відсутності симптомів, щоб убезпечити себе та своїх партнерів.

Якщо у вас є підозра на можливий контакт з ВІЛ-інфікованою людиною, зверніться до лікаря, щоб розглянути можливість постконтактної профілактики ВІЛ (PEP), яка є ефективною впродовж 72 годин після контакту. Ваше здоров’я — у ваших руках. Відповідальне ставлення до статевого життя та дотримання рекомендацій допоможуть вам зберегти не лише фізичне, а й психологічне благополуччя.

Як говорити з партнером чи партнеркою про безпечний секс та презервативи?

Розмова про використання презервативів та безпечний секс може бути незручною, але вона важлива для здоров’я обох партнерів. Відвертість та взаємоповага допоможуть не лише знизити ризик інфекцій, а й зміцнити ваші стосунки. Поради, як розмовляти з партнерами про контрацепцію:

1. Почніть з того, що вас турбує. Скажіть партнеру/партнерці, що безпека для вас важлива, наприклад: «Я турбуюся про наше здоров’я і хочу, щоб ми обидва були впевнені та захищені».
2. Якщо соромно. Використовуйте гумор або наводьте приклади, наприклад: «Це, може, звучить ніяково, але давай поговоримо про презервативи – вони не лише захищають, а й додають впевненості».
3. Якщо партнер каже, що він здоровий. Поясніть, що багато інфекцій можуть бути безсимптомними. Скажіть: «Я довіряю тобі, але такі речі буває важко помітити без аналізів. Чому б нам не переконатися разом?».
4. Коли незручно вимагати. Зробіть акцент на загальному правилі, а не на звинуваченнях: «Я завжди використовую презервативи. Це для мене принцип, і я думаю, що це важливо для обох».
5. Поясніть переваги. Розкажіть, що презервативи захищають не лише від ВІЛ та ІПСШ, а й від небажаної вагітності, що знімає зайвий стрес.
6. Якщо партнер/ка відмовляється. М’яко, але твердо наполягайте: «Я відчуваю себе комфортно тільки з захистом, і для мене це важливо. Якщо це проблема, можливо, ми можемо поговорити про інші варіанти».
7. Навчіться говорити «Ні». Іноді потрібно вміти відмовляти. Якщо партнеру не важливе ваше здоров'я, можливо, є сенс відмовитися від стосунків і знайти інші. Якщо ви не подумаєте про своє здоров'я, інші люди навряд чи будуть про нього думати.

Розмова про безпеку не повинна викликати сором чи незручність — це про турботу один про одного та спільну відповідальність. Вміння обговорювати важливі теми робить стосунки більш відкритими, а партнерів — ближчими. Пам’ятайте, що ваша впевненість у своїх потребах — це ключ до взаєморозуміння.

Цікаве з теми:

Порвався презерватив: що робити?

Презервативи вважаються найнадійнішим методом контрацепції, який забезпечує в 98% випадків захист від небажаної вагітності. Однак через порушення правил використання цей показник знижується до 87%.

Бар'єрна контрацепція: як правильно вибрати презерватив і лубрикант?

За незахищеного сексу підвищується ризик інфікування венеричними захворюваннями та настання небажаної вагітності. Розрізняють бар'єрну, гормональну, хімічну та хірургічну контрацепції.