Що таке плоскостопість?
Плоскостопість — хронічний стан, за якого склепіння на внутрішній частині стопи зменшуються або повністю зникають. На лікуванні плоскостопості у дорослих і дітей спеціалізується ортопед-травматолог.
Які причини розвитку плоскостопості?
Поставте своє питання Травматологу «ОН Клінік»
Плоскостопість у новонароджених і дітей молодшого віку до трьох років є нормою, оскільки склепіння стопи ще не сформовані. Однак структурні деформації, спричинені генетичними порушеннями, можуть заважати вирівнюванню кісток стопи.
Причини плоскостопості
Причини плоскостопості в дітей:
- надмірне викривлення литкової кістки;
- вертикальний таран (вроджена аномалія, що характеризується вираженою плоско-вальгусною деформацією стопи);
- порушення координації (диспраксія);
- слабкість і рихлість зв'язок стопи;
- приведення стопи (викривлення стопи, при якому пальці повернуті всередину);
- вроджене зрощення кісток стопи.
Сприяти плоскостопості в дитини може синдром Елерса-Данлоса — спадкове порушення, яке характеризується підвищеною пружністю шкіри, мобільністю суглобів і вираженою крихкістю кісток. Тимчасова плоскостопість може розвинутися через зайвий тиск на литкові м'язи під час стрибків росту.
У дорослих плоскостопість розвивається через руйнування сполучної тканини і кісток середньої частини стопи. Інші причини плоскостопості в дорослих:
- ослаблення сухожилля задньої великогомілкової кістки;
- травма ахіллового сухожилля (наприклад, перелом);
- різна довжина нижніх кінцівок;
- синдром Морфана (генетичне захворювання, що вражає сполучні тканини);
- ревматоїдний артрит (патологія, за якої імунна система атакує суглоби);
- сколіоз (викривлення хребта, що спричиняє нерівну ходу й односторонню плоскостопість);
- надмірна вага або ожиріння;
- спінальна м'язова атрофія (призводить до ослаблення м'язів стопи);
- мієлодиспластичний синдром (характеризується порушенням формування кісток і структур стопи);
- хвороба Шарко-Марі-Тута (атакує нервову систему і призводить до паралічу м'язів);
- неправильно підібране або занадто вузьке взуття.
Тимчасова або постійна плоскостопість може розвинутися під час вагітності через підвищене вироблення еластину (білка, що збільшує еластичність шкіри та сполучних тканин). Цукровий діабет і гіпертонія впливають на приплив крові до м'язів і сприяють розвитку плоскостопості.
Симптоми плоскостопості
На ранній стадії плоскостопість може протікати безсимптомно, ознаки виникають із прогресуванням патології. Можливі симптоми плоскостопості:
- біль у середній частині стопи та п'яті;
- набряк тканин внутрішньої частини щиколотки;
- зміна ходи (наприклад, викривлення всередину);
- судоми нижніх кінцівок;
- дискомфорт і біль у коліні, стегні та попереку;
- зміщення пальців;
- підвищена втома в ногах.
Біль у ногах може посилюватися під час тривалої ходьби або фізичної активності. Згодом можуть змінитися зовнішній вигляд і гнучкість пальців ніг.
Види плоскостопості
Залежно від стану склепіння стопи виділяють гнучку і жорстку плоскостопість. За гнучкої плоскостопості склепіння видно під час підйому стопи і зникає під час опускання її на землю, за жорсткої - склепіння залишається плоским у будь-якому положенні.
| Види плоскостопості | |
| Поперечна плоскостопість | Супроводжується зниженням поперечного склепіння стопи, розташованого між основами пальців. Характеризується розширенням передньої частини стопи, що призводить до її розширення, зростання кісток і суглобів (впливає на рівномірний розподіл ваги по стопі). |
| Поздовжня плоскостопість | Характеризується зниженням поздовжнього склепіння стопи, яке розташовується вздовж стопи від п'яти до пальців. Стопа може торкатися підлоги майже всією своєю довжиною. |
| Вальгусна плоскостопість | Супроводжується відхиленням стопи в бік вальгуса (візуально здається ніби стопа нахилена всередину). Може також поєднуватися з поперечною або поздовжньою плоскостопістю. |
За комбінованої плоскостопості підошва стопи прилягає до підлоги або має незначний прогин як у поздовжній, так і в поперечній площинах. Поздовжньо-поперечна плоскостопість характеризується порушенням або руйнуванням обох склепінь стопи. Побачити, який вигляд мають різні види плоскостопості, можна на фото.
Ступені плоскостопості
Виділяють три стадії захворювання залежно від його вираженості. Ступені плоскостопості:
- плоскостопість 1 ступеня. Склепіння стопи знижене незначно, проте зберігає свою форму і підтримку. Патологію видно тільки під час навантаження на стопи або огляду в певних позах;
- плоскостопість 2 ступеня. Характеризується більш вираженим зниженням склепіння стопи, що може призводити до болю і втоми в ногах під час тривалих фізичних навантажень;
- плоскостопість 3 ступеня. Склепіння значно знижене або практично відсутнє, стопа має вигляд плоскої, що спричиняє біль і ускладнює нормальне функціонування та рух ноги.
Визначити вид і ступінь плоскостопості важливо для підбору курсу терапії та вправ. Плоскостопість, що прогресує, небезпечна через надмірну пронацію стопи (внутрішнє викривлення гомілкостопа, що супроводжується візуальним відхиленням суглоба в бік).
При плоскостопості знижується здатність «поглинати» удари, що створює постійне навантаження на стопи, щиколотки та коліна. Також відбувається надмірне обертання великогомілкової кістки, що збільшує ризик розколотої гомілки.
Наслідки плоскостопості у дорослих можуть включати тендиніт ахіллового сухожилля, біль у ділянці коліна, нестійкість під час ходіння й стояння, артрит (запалення і пошкодження суглобової хрящової тканини). Іншими ускладненнями плоскостопості можуть бути вальгусна деформація задньої частини стопи або плеснових кісток, дискомфорт і підвищений ризик травм у ділянці стегон і хребта (через неправильний розподіл навантаження й аномальні рухи стопи).
Як діагностувати плоскостопість?
Перед початком лікування плоскостопості у дітей і дорослих лікар визначає вид, ступінь і причину захворювання. Консультація ортопеда-травматолога починається з аналізу скарг і збору особистого та сімейного анамнезу (для виявлення захворювань, які могли спровокувати плоскостопість). Діагностика плоскостопості включає:
- фізичний огляд. Лікар оглядає стопи спереду і ззаду, просить встати на носки, а також перевіряє силу щиколоток і локалізацію болю. Ортопед також дивиться на взуття, оскільки ступінь і малюнок його зносу допомагає встановити вид і ступінь хвороби;
- комп'ютерну томографію (КТ). Дозволяє лікарю оцінити структуру кісток, суглобів та інших тканин стоп. КТ може використовуватися для визначення ступеня плоскостопості, виявлення деформацій, наявності аномалій і структурних змін;
- рентген. Дає можливість отримати двовимірні зображення стопи, що дає змогу лікареві оцінити структуру кісток і виявити аномалії або деформації. Рентген може бути корисним для оцінки ступеня плоскостопості, визначення висоти склепіння та виявлення анатомічних особливостей стопи;
- магнітно-резонансну томографію (МРТ). Надає інформацію про м'які тканини (м'язи, зв'язки та сухожилля), а також дає змогу оцінити стан стопи. МРТ може бути корисним для виявлення запальних процесів, пошкоджень тканин, які можуть впливати на плоскостопість.
Також лікар може направити на ультразвукове дослідження. УЗД нижніх кінцівок застосовується в разі підозри на пошкодження сухожиль і порушення кровотоку.
Методи лікування плоскостопості
Лікувати плоскостопість у дітей зазвичай не потрібно, якщо причиною її розвитку є несформовані склепіння. Можливі варіанти лікування плоскостопості:
- спеціальні вставки або устілки від плоскостопості. Вони можуть надати додаткову підтримку склепінням стопи, поліпшити розподіл навантаження й амортизацію для пом'якшення ударів під час ходьби та зниження навантаження на стопу;
- ЛФК при плоскостопості. Лікувальна фізкультура допоможе зміцнити м'язи стопи і ніг, поліпшити підтримку склепіння і зменшити симптоми (біль, втома);
- масаж. У разі плоскостопості масаж може допомогти зняти напругу, прискорити кровообіг, розслабити м'язи і поліпшити гнучкість стопи;
- медикаментозне лікування. Позбутися плоскостопості дорослому неможливо, проте лікар може призначити лікарські препарати для зняття болю, зменшення запалення або контролю супутніх станів (наприклад, артриту).
Фізіотерапія за плоскостопості у дітей допомагає зміцнити м'язи стопи і ніг, поліпшити рухливість стопи, а також знизити больові відчуття і поліпшити загальну функцію стопи. Ультразвукова і лазерна терапія, електростимуляція дають змогу поліпшити кровообіг, знизити запалення і стимулювати регенерацію тканин стопи.
Взуття за плоскостопості повинно мати посилену підошву (для підтримки склепіння), стабільний задник (для зниження ризику пошкодження та поліпшення рівноваги під час ходіння), розширену передню частину (для зменшення тиску на пальці та запобігання їхньому перекручуванню). Підошва має бути гнучкою і мати амортизаційні властивості для зниження навантаження на стопу. Важливо, щоб п'ята була добре зафіксована у взутті, щоб забезпечити стабільність і запобігти її ковзанню.
Профілактика плоскостопості
Вправи для профілактики плоскостопості спрямовані на зміцнення м'язів стопи, розвиток гнучкості та підтримку правильного положення стопи. Профілактика плоскостопості у дітей включає:
- правильний підбір взуття. Важливо використовувати взуття з хорошою підтримкою склепіння і амортизацією, уникати занадто плоского взуття або туфель. Потрібно регулярно перевіряти стан взуття і замінювати його при великому ступені зносу або збільшенні розміру ноги;
- підтримання здорової ваги. Надмірна вага може збільшити навантаження на стопи і сприяти розвитку плоскостопості, тому важливо збалансовано харчуватися і займатися фізичною активністю;
- зміцнення м'язів стопи. Регулярні вправи для м'язів ніг допоможуть зміцнити їх і підтримувати правильну структуру стопи;
- уникнення довгого стояння в одному положенні. За необхідності проведення тривалого часу на ногах, потрібно робити перерви для відпочинку та розтяжки.
Ходьба босоніж по твердих поверхнях (наприклад, асфальту або бетону) може збільшити ризик розвитку плоскостопості. При знаходженні на твердих поверхнях потрібно носити взуття або використовувати підтримувальні вставки.
Травматологія в ОН Клінік Кропивницький
Популярні питання
Перед початком фізичних вправ потрібно проконсультуватися з лікарем для отримання індивідуальних рекомендацій, які залежатимуть від виду і ступеня плоскостопості, наявності симптомів. Можливі види спорту при плоскостопості:
- плавання. Є нежорстким видом активності, який передбачає мінімальне навантаження на стопи. Вода також може забезпечити підтримку і амортизацію для стоп, знижуючи ризик травми;
- велоспорт. Навантаження на стопи невелике, проте важливо вибрати взуття з хорошою підтримкою склепіння;
- гімнастика та йога. Корисні для зміцнення м'язів ніг і стопи, а також для поліпшення гнучкості та балансу;
- заняття на еліптичному тренажері. Забезпечують безударну форму кардіотренування. Під час використання тренажера важливо стежити за правильною технікою і не перевантажувати стопи.
Під час бігу важливо вибирати м'які поверхні (наприклад, ґрунт, паркет або тренажерні доріжки з амортизацією). Від бігу по асфальту потрібно відмовитися через підвищене навантаження на стопи.
Людям із плоскостопістю рекомендується дотримуватися певних обмежень, щоб знизити навантаження на стопи і запобігти загостренню симптомів. При плоскостопості не можна:
- довго стояти або ходити. У разі тривалого перебування на ногах рекомендується робити перерви для відпочинку та розтяжки;
- носити незручне взуття. Важливо уникати занадто плоского взуття, високих підборів або взуття без підтримки склепінь;
- піддавати стопи зайвому навантаженню. Надмірне навантаження на ноги (наприклад, під час бігу по асфальту і стрибків) може збільшити ризик травми.
Також протипоказане лікування плоскостопості народними засобами (настоями, компресами, примочками), оскільки вони не здатні впливати на структурні зміни стопи. Вилікувати плоскостопість у домашніх умовах можна тільки при дотриманні рекомендацій ортопеда (носінні устілок або вставок, виконанні фізичних вправ).
У дітей у деяких випадках плоскостопість може зникнути з віком після формування склепіння (у віці трьох років) у разі відсутності деформації стопи і генетичних порушень. Регулярні вправи, носіння відповідного взуття та устілок, а також участь у фізичних активностях можуть допомогти зміцнити м'язи стопи і сприяти природному розвитку склепіння.
Позбутися плоскостопості назавжди в дорослому віці зазвичай не можна, оскільки найчастіше захворювання є структурним і спричинене незворотними анатомічними змінами стопи. Однак контролювати плоскостопість можна за допомогою устілок, фізичної терапії, зміцнення м'язів стопи, контролю ваги й уникнення тривалих навантажень на стопу.
Швидко вилікувати плоскостопість не можна, оскільки вона є хронічним станом, викликаним зниженням або втратою склепіння стопи. Лікар може порекомендувати виконання вправ, спрямованих на розтяжку і зміцнення м'язів ніг.
| Вправи при плоскостопості для дорослих | |
| Розтяжка ахіллового сухожилля |
|
| Згинання носка |
|
| Підйом на носки |
|
| Гребінь |
|
| Балансування на одній нозі |
|
| Стискання рушника |
|
| Масаж м'ячиком |
|
Вправи на підйом навшпиньки, згинання і розгинання пальців, а також розтяжку зв'язок допоможуть поліпшити підтримку склепінь стопи, зменшити симптоми плоскостопості. За допомогою фізкультури також можна поліпшити гнучкість і рухливість стопи.
Плоскостопість і плоско-вальгусна стопа — різні захворювання, пов'язані з аномальним формуванням стопи. Плоскостопість характеризується зниженням або втратою склепінь стопи, тоді як плоско-вальгусна стопа поєднує в собі зменшення склепіння і відхилення стопи в бік (зазвичай всередину).
Зняти біль при плоскостопості можна за допомогою устілок, які підбирають і виготовляють індивідуально. Переваги устілок від плоскостопості:
- підтримка склепіння. Ортопедичні устілки можуть мати виступи або подушечки, які підтримують медіальне і поперечне склепіння стопи, запобігаючи їхньому зниженню під час навантаження;
- амортизація. Устілки можуть мати амортизаційні властивості, які пом'якшують удари під час ходьби і знижують навантаження на стопу;
- розподіл навантаження. Спеціально створені устілки можуть допомогти рівномірно розподілити навантаження на стопу під час ходьби або стояння. Таким чином, можна знизити напругу на окремі частини стопи і зменшити можливі больові відчуття.
Перед виготовленням устілок ортопед проводить аналіз стопи, вимірює її форму і структуру. У разі вираженого больового синдрому лікар може додатково призначити знеболювальні препарати.
У разі неефективності лікування за допомогою устілок і фізичних вправ, вираженого больового синдрому, обмеженості руху стопи лікар може рекомендувати операцію. До хірургічних методів корекції плоскостопості належать:
- остеотомія. Лікар робить розрізи в кістках стопи, щоб змінити їхню форму і поліпшити підтримку склепіння. Операція може включати перенесення або вирівнювання кісток для досягнення вирівнювання стопи;
- артродез. Під час процедури суглоби закріплюються або зрощуються, щоб усунути біль і поліпшити стабільність стопи;
- встановлення імплантів. Вони зазвичай мають форму дуги або клина, можуть бути розміщені всередині стопи для підтримки й утримання склепіння. Імпланти можуть бути використані для зміцнення і стабілізації суглобів, зниження навантаження на стопи і зняття больових відчуттів.
У випадках важкої плоскостопості може бути рекомендована реконструктивна хірургія. Вона може включати розтягнення або пересадку сухожиль і зміцнення зв'язок для відновлення правильного анатомічного положення стопи.
Маргарита
8 місяців тому
