Що таке опік?
Опік — це пошкодження тканин, спричинене впливом високої температури, хімічних речовин, електричного струму або радіації. Залежно від ступеня і глибини пошкодження потерпілому може знадобитися медична допомога.
Чому з'являється опік?
Поставте своє питання Дерматологу «ОН Клінік»
Опіки виникають внаслідок хімічного, електричного або теплового впливу, що ушкоджує або руйнує шкірні покриви та підлеглі тканини. Причини опіку:
- контакт із гарячою поверхнею, рідиною або парою;
- електрична травма;
- вплив радіації;
- хімічні речовини;
- ультрафіолетове випромінювання;
- автомобільні аварії, пожежі, вибухи.
Після лазерної епіляції опіки можуть виникнути через неправильне налаштування використовуваного обладнання, тривалого впливу лазерної енергії, підвищеної чутливості або некоректної підготовки шкіри. Опіки після пілінгу можуть з'явитися через неправильну техніку проведення процедури, надмірну концентрацію хімічних речовин, індивідуальну реакцію шкіри.
Опік від йоду зазвичай виникає в разі тривалого контакту з концентрованою речовиною. У рідкісних випадках, у разі неправильного використання також можливий опік перекисом водню.
До пошкодження шкірного покриву можуть призвести рослини (наприклад, кропива, отруйний плющ). Опіки від борщівника розвиваються при впливі сонячного світла на шкіру, яка контактувала з рослиною. Борщівник містить фуранокумарини, які спричиняють появу запальної реакції та розвиток дерматиту під час потрапляння сонячних променів.
Поява схожих на опік червоних плям на шкірі може вказувати на розвиток дерматологічних захворювань: атопічного дерматиту, екземи, псоріазу. Для визначення причини почервоніння необхідна консультація дерматолога.
Ступені опіку
Залежно від глибини та розміру ураження виділяють чотири ступені пошкодження тканин.
| Ступені опіку | |||
| Ступінь | Локалізація | Характеристика | Наслідки |
| Перший | Верхній шар шкіри (епідерміс) | За опіку 1 ступеня з'являються почервоніння, легке набухання, болючість | Зазвичай заживає протягом трьох-семи днів. Відсутність або невелика кількість рубців. |
| Другий (поверхневі часткові опіки) | Верхній і середній шари шкіри | Опік 2 ступеня супроводжується почервонінням, припухлістю шкіри, появою пухирів, сильним болем ураженої ділянки | Загоєння невеликих опіків займає один-два тижні, великих — від двох до шести тижнів. У разі опіку 2 ступеня можуть залишитися невеликі шрами і рубці, можливе порушення функції шкіри |
| Другий (глибокі часткові опіки) | Верхній, середній і глибокий шари шкіри | На місці пошкодження утворюється товста кірка, під час дотику до якої відчувається біль | Тривалий час відновлення, можливі рубці та порушення функції шкіри |
| Третій | Усі шари шкіри, підлеглі тканини (м'язи, кістки, органи) | За опіку 3 ступеня шкіра стає обвугленою, зазвичай набуває вугільно-чорного кольору, у рідкісних випадках — стає білою. Характеризується почервонінням, набряком, утворенням пухирів і виразок. В ураженій ділянці шкіри втрачається чутливість через пошкодження нервових закінчень | Потрібне медичне втручання (трансплантація шкіри та хірургічні процедури). Для загоєння пошкодженої тканини може знадобитися кілька місяців, для досягнення повної реконструкції тканин — один-два роки. Залишає рубці, можливі тривалі наслідки, включно з порушенням функції органів. |
| Четвертий | Глибоке пошкодження тканин, включно з м'язами, кістками, органами, судинами і нервами | При 4 ступені опіку зазвичай відсутня больова чутливість, оскільки нервові закінчення повністю пошкоджені. Спостерігаються втрата і некроз (відмирання) уражених тканин, втрата функцій шкіри | Призводять до серйозних ускладнень, включно з інфекцією, деформацією і порушенням функціональності ушкодженої ділянки, може вимагати тривалого лікування і реабілітації. Через пошкодження кісток, суглобів або внутрішніх органів може знадобитися хірургічне втручання. |
Ступені опіку
Для визначення тяжкості опіку використовується «правило дев'яти», відповідно до якого тіло людини ділиться на кілька зон, кожна з яких становить певний відсоток від загальної площі шкіри. Наприклад, при помірному опіку пошкодження становить 15-25% загальної поверхні тіла.
Види опіку
Опіки можуть класифікувати залежно від локалізації: на обличчі та шиї, верхніх і нижніх кінцівках, на животі або спині. Опік ока може спричинити біль, поколювання і печіння в ділянці очного яблука, підвищену чутливість до світла, виділення слизу або гною з ока, погіршення або втрату зору.
Для опіку нігтьової пластини характерна зміна кольору, утворення міхура або виразки під нігтем, а також набряк шкіри навколо ураженої ділянки. Опік язика може супроводжуватися поколюванням або онімінням, тимчасовою втратою смакових відчуттів, а також утрудненнями ковтання.
| Види опіків | ||||
| Вид | Підвид | Характеристика | Особливості | Симптоми |
| Теплові (термічні) опіки | Контактні опіки | Пошкодження шкіри відбувається від прямого контакту з нагрітими предметами (плити, праски) | Локалізуються на місці контакту з нагрітим предметом. Можуть бути поверхневими або глибокими | Почервоніння, пухирі, опікова рана, відчуття болю |
| Парові опіки | Виникають при впливі на шкіру гарячих парів або парових випарів (наприклад, через вибухи, роботу з паровими системами) | Локалізуються на ділянках тіла, що знаходяться безпосередньо над джерелом пари. Глибина ушкодження залежить від температури пари, часу впливу, концентрації та токсичності речовин, що знаходяться в парах | У разі важких парових опіків виникають утруднене дихання, кашель, запаморочення, почервоніння очей і носа, нудота або блювота | |
| Опіки від відкритого полум'я | Пошкодження шкіри відбувається від прямого контакту з полум'ям | Зустрічаються під час пожеж або вибухів. Можуть бути глибокими і проникати вглиб тканин | Біль, набряк, інтоксикація (проявляється запамороченням, нудотою, блювотою, сонливістю) | |
| Хімічні опіки | Кислотні опіки | Виникають під час контакту з кислотними речовинами (наприклад, сірчаною, соляною, азотною) | Кислоти можуть спричиняти глибоке ушкодження тканин, проникаючи в шкіру і викликаючи деструкцію (руйнування) клітин | Біла або сіра пляма на шкірі, утворення рани, полегшення болю після нейтралізації кислоти |
| Лужні опіки | З'являється при контакті шкіри або тканин з лужними речовинами (гідроксидами, аміаком, кальцієм) | Луги мають здатність проникати вглиб тканин і спричиняти глибокі пошкодження. Вони можуть руйнувати білки, ліпіди і клітинні мембрани, спричиняючи загибель клітин | Почервоніння, набряклість, ерозії або виразки, рясне утворення слизу або піни, а також болючість | |
| Фосфорні опіки | Можуть бути спричинені різними джерелами, включно з промисловими процесами, військовими діями або нещасними випадками | Фосфор може проникати в тканини і спричиняти хімічне руйнування клітин. Вплив фосфору може бути тривалим, оскільки він може горіти тривалий час навіть після контакту зі шкірою. Наслідки включають інфекції, глибокі рани, рубці та пошкодження тканин | Опіки мають яскраво-жовтий або білий колір, викликають появу виразок і пухирів, набряк, почервоніння шкіри | |
| Електричні опіки | Низьковольтні опіки | Виникають при контакті з джерелами низької напруги (розетками, електроприладами) | Можуть вражати обмежені ділянки тіла, зазвичай на місці контакту з джерелом струму | Почервоніння, набрякання, опіки першого або другого ступеня, а також біль і поява пухирів на шкірі |
|
| Високовольтні опіки | Пов'язані з джерелами високої напруги (лініями електропередач, трансформаторами) | Можуть призводити до глибоких тканинних ушкоджень і вражати внутрішні органи. Наслідки: пошкодження внутрішніх органів, опікова хвороба та електричні травми серця | Важкі опіки, пошкодження кісток і сухожиль, порушення серцевого ритму і дихання |
| Блискавичні опіки | Виникають при прямому влученні блискавки або проході струму з навколишнього середовища через об'єкт, що стикається з тілом | Блискавка може проникати через шкіру, нервові волокна й органи, спричиняючи серйозні пошкодження | Глибокі опіки, руйнування тканин, порушення серцевого ритму, утруднення дихання, пошкодження слуху та зору | |
| Опіки від сонця | Виникають через тривалий вплив ультрафіолетових (УФ) променів сонця на шкіру | Глибина залежить від інтенсивності, тривалості випромінювання, типу шкіри. Наслідки: підвищений ризик пігментних плям і раку шкіри | Почервоніння, набряк, сухість і лущення шкіри, відчуття печіння і болю, пухирі, наповнені рідиною | |
Радіаційні опіки характеризуються пошкодженням клітин і тканин через вплив іонізуючої радіації. Симптоми включають почервоніння, запалення, набряк і підвищену чутливість шкіри, вогнища виразкових уражень, кровотечу з уражених ділянок, слабкість, нудоту, блювоту. Радіаційні опіки можуть спричиняти пошкодження ДНК, порушення функцій органів і систем, підвищений ризик розвитку раку.
Що робити в разі опіку?
Насамперед необхідно видалити джерело опіку для запобігання подальшому пошкодженню. Наприклад, у разі опіку окропом потрібно відвести потерпілого від розлитої гарячої води. У разі опіку потрібно зробити:
- Охолодити опікову поверхню, помістивши пошкоджену поверхню під прохолодну проточну воду на 10-20 хвилин.
- Видалити предмети, що звужують. Необхідно зняти каблучки, браслети, годинники, одяг, які знаходяться в області опіку.
- Нанести лосьйон. Після охолодження опіку можна нанести лосьйон або крем з алое вера чи масло какао.
- Накрити опік. Для захисту від інфекції та прискорення загоєння потрібно накласти чисту пов'язку або бинт на рану (важливо, щоб на обпечену поверхню не чинився зайвий тиск). Пов'язка не пропускає повітря, зменшує біль і захищає шкіру від пухирів.
- Прийняти знеболювальний засіб. У разі вираженого больового синдрому можна випити анальгетик.
У разі сонячного опіку важливо зробити таке: зайти в приміщення або тінь (для уникнення подальшого впливу ультрафіолетових променів), прикласти прохолодний компрес, пити достатню кількість води (для запобігання зневодненню). Для зниження ризику подальших опіків важливо використовувати сонцезахисний крем, носити захисний одяг і головний убір.
У разі опіку олією не можна робити крижані компреси або використовувати масляні розчинники для охолодження і видалення речовини. Найчастіше олія залишає невеликі опіки першого-другого ступеня, уражене місце потрібно охолодити під прохолодною водою і накласти пов'язку.
У домашніх умовах зазвичай можна вилікувати опік 1-2 ступеня, оскільки глибокі тканини не постраждали. Якщо опік зачіпає ділянку більше восьми см у діаметрі, необхідно звернутися до лікаря.
У разі електричних і великих хімічних опіків потрібна медична допомога. Фактори, за яких потрібна швидка допомога в разі опіків:
- пошкодження глибоких шарів шкіри (незалежно від розміру опіку);
- суха і тверда на дотик шкіра;
- наявність плям білого, коричневого або чорного кольору на шкірі;
- швидкий набряк ураженої ділянки та здорових тканин;
- вдихання диму.
Опік окропом може потребувати невідкладної допомоги, якщо він зачіпає очі, рот, руки або область статевих органів. Немовлятам і літнім людям може знадобитися медична допомога навіть у разі незначних опіків.
Перша допомога в разі опіків
Допомога потерпілому від опіку залежить від ступеня і причини пошкодження. Наприклад, перша допомога в разі невеликого опіку окропом полягає в охолодженні рани, нанесенні регенерувального засобу на ушкоджену шкіру і накладенні стерильної пов'язки. Перша допомога в разі великих опіків:
- Викличте швидку допомогу за номером 103.
- Захистіть обпечену людину від подальшого впливу електрики, хімікатів. У разі електричних опіків переконайтеся, що джерело живлення вимкнене.
- Не намагайтеся зняти одяг, якщо він прилип до тіла (може призвести до глибшого пошкодження тканин).
- Перевірте, чи дихає людина. Почніть робити штучне дихання за необхідності.
- Зніміть предмети, що здавлюють. Обпалені ділянки шкіри швидко набрякають, що підвищує ризик додаткового пошкодження.
- Накрийте опік. Можна використовувати марлю або будь-яку чисту тканину.
- Підніміть обпечене місце. За наявності інших ушкоджень (наприклад, кровотечі) необхідно підняти рану вище рівня серця для полегшення кровообігу.
Важливо стежити за станом людини до приїзду швидкої допомоги. За появи ознак шоку, що включають холодну і липку шкіру, слабкий пульс і поверхневе дихання, важливо забезпечити потерпілому тепло, вкривши його ковдрою або іншим теплим матеріалом (для підтримання нормальної температури тіла).
Чим обробити опік у домашніх умовах?
Обробляти і лікувати в домашніх умовах можна тільки поверхневі опіки, площа яких не перевищує восьми см. Засоби, якими можна обробити опік у домашніх умовах:
- алое вера (чинить охолоджувальну, зволожувальну та заспокійливу дію);
- масло-какао (запобігає висиханню шкіри та забезпечує її зволоження);
- мед (знижує кислотність опіку і зупиняє ріст патогенних бактерій, зменшуючи запалення і знижуючи ризик інфекції).
Перед використанням натуральних засобів необхідна консультація дерматолога, оскільки можливий розвиток алергічної реакції. Лікар огляне опік і залежно від його глибини та причини призначить лосьйон або крем для обробки рани.
Як лікувати опік?
Курс терапії опіків може включати лікарські препарати та хірургічне втручання. Лікування опіку:
- антисептики. Допомагають знищити або уповільнити ріст бактерій;
- мазі з антибактеріальними препаратами. Застосовуються для запобігання інфікування рани;
- протизапальні засоби. Зменшують біль і набряк, знижують запалення;
- препарати для зняття болю. Знеболювальні при опіку можуть прийматися перорально або внутрішньом'язово для зменшення больового синдрому;
- рідини для запобігання зневодненню. Лікар може призначити внутрішньовенне введення рідин для підтримання водного балансу й уникнення розвитку недостатності органів.
Деякі медикаменти сприяють активації загоєння ран і оновленню шкіри. Наприклад, препарати на основі гіалуронової кислоти, алое вера, пантенолу або регенерувальні креми можуть допомогти прискорити відновлення шкіри.
У разі великого обсягу уражень і глибоких опіків пацієнту може бути показане хірургічне втручання, вид і обсяг якого визначає лікар.
| Хірургічне лікування опіків | |||
| Тип операції | Показання | Особливості проведення | |
| Декомпресивна есхаротомія | Призначається при глибоких ураженнях великих ділянок, при яких натягується шкіра і порушується кровообіг | Декомпресивна ескаротомія виконується з метою зниження тиску в пошкоджених тканинах. Хірург робить надрізи в обпалених тканинах уздовж ліній напруження або за контуром кінцівки, щоб розрізати шкіру, яка стискає, і тканини, що підлягають. | |
| Пластика шкіри (аутогенна трансплантація) | Застосовується в разі ураження третього шару шкіри або великих опіків, які не зможуть зажити самостійно | Проводиться для повної реконструкції пошкодженої шкіри. Етапи аутогенної шкірної пластики:
| |
| Реконструктивна хірургія | Показана в разі значних шрамів і рубців, функціональних обмежень | Реконструктивна хірургія може проводитися з метою відновлення форми і функції пошкоджених ділянок. Може включати хірургічне втручання для відновлення суглобів, м'язів, кісток або інших тканин. | |
У разі великих пошкоджень і відсутності відповідних (здорових) ділянок може застосовуватися графтинг, під час якого пацієнту може бути пересаджена донорська шкіра. Процедура передбачає використання шкірних трансплантатів (графтів) для покриття обпалених ділянок шкіри. Операція дає змогу закрити обпалену ділянку, сприяє загоєнню і зменшує ризик інфекції.
Після пересадки шкіри важливо дотримуватися вказівок лікаря щодо догляду, який може передбачати накладення і регулярну зміну стерильної пов'язки, нанесення антисептичних препаратів. Лікар може призначити креми і мазі для підтримки вологості шкіри. Також важливо захищати шкіру від ультрафіолетового випромінювання, уникати травм і тертя пошкодженого шкірного покриву.
У разі отримання опіків обличчя та шиї, що спричинили набряк і припухлість гортані та порушення дихання, лікар може вставити трубку в трахею для забезпечення надходження кисню в легені. У разі великих опіків пацієнту може бути показана живильна трубка — спеціальний зонд, який вводять через носову порожнину в шлунок для харчування.
Як загоюється опік?
Загоєння — процес відновлення пошкодженої шкіри і тканин. Етапи загоєння опіку:
- Запалення. Одразу після опіку кровоносні судини розширюються, на місце ушкодження «прямують» клітини імунної системи для боротьби з інфекцією та очищення ділянки від мертвих клітин і тканин. За кілька хвилин з'являються перші пухирці, протягом 24 годин виникають нові та збільшуються в розмірах старі пухирі.
- Формування рубця. Клітини фібробластів починають виробляти колаген — білок, що надає шкірі міцності та еластичності. Рубець допомагає закрити пошкоджену ділянку і захистити її від інфекції.
- Регенерація клітин. Починається процес епітелізації: нові клітини шкіри починають ділитися і переміщатися до поверхні, щоб замінити пошкоджені. Далі утворюються еластичні волокна, розвивається нова фіброзна мережа, а кількість води в рубцевій тканині знижується.
- Реконструкція судин. Відбувається формування нових судин, які забезпечують шкіру киснем і поживними речовинами, необхідними для її здорового стану.
- Загоєння рубця. Рубець стає більш тонким і м'яким.
Залежно від ступеня і тяжкості опіку, остаточне загоєння рубця може займати від кількох тижнів до кількох місяців. Як заживає опік можна побачити на фото.
Загоєння опіку 
Що робити, якщо опік не минає?
Якщо біль від опіку не минає, а пошкоджена шкіра не загоюється, необхідно звернутися до лікаря. Після огляду лікар може призначити антисептичні або антибактеріальні гелі та мазі для прискорення загоєння і запобігання рубців.
Дерматологія в ОН Клінік Кропивницький
Популярні питання
Проколювати пухирі від опіку не рекомендується, оскільки вони допомагають запобігти потраплянню інфекції до рани та прискорюють загоєння шкірного покриву. Якщо пухир лопнув, необхідно промити рану теплою водою без мила, після чого — нанести мазь з антибіотиком і накласти стерильну пов'язку або бинт.
Виникнення червоних плям після опіку пов'язане з пошкодженням і розширенням капілярів у шкірі, збільшенням проникності судин, а також підвищенням температури та кровотоку в ділянці рани. Червоні плями після опіку проходять у міру загоєння рани. Поверхневі опіки загоюються протягом тижня, поверхнево-глибокі — два-три тижні.
Час загоєння пухиря від опіку залежить від ступеня пошкодження, індивідуальних особливостей організму і правильності догляду за ураженням. Зазвичай пухир від опіку минає протягом одного-двох тижнів після пошкодження тканини.
Опік першого-другого ступеня не потребує госпіталізації і може бути вилікуваний у домашніх умовах. При опіку пальця потрібно робити:
- Промийте палець. Відразу ж після отримання опіку промийте палець під холодною проточною водою протягом 10-20 хвилин для охолодження тканин і зниження ризику подальшого пошкодження.
- Зніміть прикраси. Видаліть каблучки з пальців, щоб запобігти їхньому здавлюванню при набряку тканин.
- Обережно приберіть палючі речовини. Якщо палюча речовина залишилася на пальці, використовуйте пінцет або інший відповідний інструмент для її видалення.
- Охолодити уражену шкіру. Використовуйте проточну воду або прохолодний компрес, уникайте прикладання льоду на шкіру через ризик обмороження.
- Накладіть стерильну пов'язку. Після промивання та охолодження покрийте палець стерильною перев'язувальною серветкою або чистою тканиною. Пов'язка допоможе запобігти інфікуванню і захистити палець від зовнішніх впливів.
Після охолодження пальця можна застосувати мазь або крем, що містить антисептик або протизапальну речовину, щоб запобігти інфекції та зняти дискомфорт. Для підтримання чистоти рани та забезпечення оптимальних умов для загоєння пов'язки при опіках у домашніх умовах потрібно міняти один-два рази на день.
Зняти біль від опіку в домашніх умовах допоможе охолодження ураженої ділянки шкіри під проточною (не холодною) водою протягом 10 хвилин. Після того, як опік охолоне, на ушкоджену шкіру можна нанести лосьйон з алое вера або масло-какао для запобігання висиханню та зволоження шкіри. Також можна застосовувати призначені лікарем знеболювальні креми або гелі, що допомагають зменшити запалення та мінімізувати больовий синдром.
Пухир утворюється внаслідок розриву верхнього шару шкіри та накопичення рідини під ним, є природною захисною реакцією організму на пошкодження тканин. Рекомендації щодо догляду за шкірою з пухирем:
- Не чіпайте і не проколюйте пухир. Важливо залишити пухир цілим, щоб створити захисний бар'єр і запобігти можливим ускладненням (наприклад, інфекції).
- Уникайте тертя або тиску на пухир. Носіть м'який, вільний одяг, щоб уникнути подразнення.
- Тримайте пухир чистим і сухим. Мийте навколишню ділянку пухиря теплою водою і м'яким милом акуратно, після миття - промокніть рушником або серветкою, не чинячи тиску.
Для лікування опіків із пухирями лікар може призначити місцеві протиопікові засоби. Дерматолог може порекомендувати використовувати спеціальні мазі або креми, які допоможуть полегшити біль і прискорити загоєння.
Щоб опік швидше минув, його можна мазати кремами або гелями на основі декспантенолу, алое вера, мупіроцином, бацитрацином. Для запобігання інфекції мазь також може містити в складі антибіотики.
Єгор
9 місяців тому
