Лікування дерматоміозиту в Кропивницькому

Хвороба дерматоміозит — це аутоімунне захворювання сполучної тканини з ураженням шкіри та скелетних м’язів. Імунітет помилково атакує власні тканини, викликаючи фіолетово-червоний висип на обличчі та кистях і симетричну м’язову слабкість.

У відділенні ревматології медцентру «ОН Клінік Кропивницький» ревматолог проводить діагностику та медикаментозне лікування дерматоміозиту у дорослих (з 18 років). Запис через сайт або телефон.

Причини дерматоміозиту

Точна причина не встановлена. Згідно з рекомендаціями EULAR/ACR аутоімунний дерматоміозит розвивається через поєднання генетичної схильності та зовнішніх тригерів — імунітет атакує ендотелій (внутрішню оболонку) судин м’язів і шкіри.

Ідіопатичний дерматоміозит (без явної причини) розвивається через вроджені особливості імунітету та зовнішні впливи. Основні тригери захворювання можуть включати:

• генетичні маркери — носійство певних варіантів HLA II класу;
• вірусні інфекції — пікорнавіруси, вірус Коксакі, ретровіруси;
• ультрафіолетове випромінювання та сонячні опіки;
• медикаментозні тригери — статини, гідроксисечовина, інгібітори імунних контрольних точок.

Окремо виділяють паранеопластичний дерматоміозит (пов'язаний з пухлиною). Ризик виявлення пухлини яєчників, легенів, молочної залози або ШКТ підвищений протягом трьох років після дебюту.

Види та перебіг дерматоміозиту

Класифікація дерматоміозиту у дорослих базується на клініко-імунологічних особливостях. За критеріями EULAR/ACR виділяють чотири форми:

• класичний (ідіопатичний) — типові шкірні та м’язові прояви;
• аміопатичний (CADM) — шкірні симптоми без явної м’язової слабкості, частіше з антитілами MDA-5;
• паранеопластичний — на тлі злоякісної пухлини;
• перехресний (overlap) — поєднання з іншими системними захворюваннями сполучної тканини: СЧВ, склеродермією, синдромом Шегрена.

За характером перебігу хвороба буває гострою, підгострою та хронічною. Гостра форма розвивається протягом тижнів із швидким ураженням органів; хронічна прогресує повільно із загостреннями та ремісіями.

Симптоми дерматоміозиту

Клінічна картина поєднує специфічні шкірні прояви дерматоміозиту та симетричну м'язову слабкість. Захворювання часто дебютує саме зі шкірних змін — іноді за місяці до появи слабкості. Характерні шкірні та м'язові симптоми можуть включати:

• геліотропний висип — фіолетово-червоне забарвлення повік з набряком;
• симптом Готтрона — щільні вузлики з лущенням над суглобами пальців;
• «знак шалі» та «знак V» — почервоніння на шиї, плечах і в ділянці декольте;
• «рука механіка» — тріщини та лущення бічних поверхонь пальців;
• м’язова слабкість у проксимальних групах (стегна, плечі) — важко підніматися сходами та вставати зі стільця;
• міалгії (м’язові болі) та болючість при пальпації.

Поєднання характерного висипу та симетричної слабкості — привід терміново звернутися до ревматолога. Раннє лікування знижує ризик системних ускладнень.

Окрім шкіри та м’язів, захворювання зачіпає внутрішні органи. До системних проявів при діагностиці належать:

• дисфагія (порушення ковтання) — ураження м’язів глотки;
• задишка та сухий кашель — ознаки інтерстиціального ураження легенів, особливо при антитілах MDA-5;
• дерматоміозит та суглобовий синдром — артралгії (болі в суглобах) та неерозивний артрит кистей.

Системні прояви розвиваються не у всіх пацієнтів і залежать від форми. Своєчасне виявлення впливає на тактику терапії.

Діагностика дерматоміозиту в Кропивницькому

Діагностика починається з огляду у ревматолога — лікар оцінює висипання, проводить мануальне м’язове тестування (шкала MMT-8) та збирає анамнез. Особливу увагу приділяють прийому статинів та інших препаратів.

Для підтвердження діагнозу та складання плану обстеження при дерматоміозиті призначаються лабораторні та інструментальні методи. Перелік залежить від клінічної картини і може включати:

• біохімічний аналіз крові — ферменти ушкодження м’язів (КФК, ЛДГ, АСТ, АЛТ, альдолаза);
• міозит-специфічні антитіла — Jo-1, Mi-2, SRP, MDA-5, TIF1-γ та інші;
• електроміографія (ЕМГ) — оцінка електричної активності м’язів;
• МРТ м’язів стегон — виявлення запалення та набряку м’язової тканини;
• біопсія м’язів та шкіри — гістологічне дослідження зразка тканини;
• онкопошук при підозрі на паранеопластичну форму.

Діагноз встановлюють за діагностичними критеріями дерматоміозиту EULAR/ACR (2017). Лабораторні дослідження виконуються у відділі лабораторних аналізів у Кропивницькому.

Лікування дерматоміозиту в Кропивницькому

Лікування дерматоміозиту у дорослих проводиться консервативно — медикаментозно, у довгостроковому режимі під наглядом ревматолога. Хірургічного лікування немає; терапія підбирається індивідуально з урахуванням форми та активності процесу.

Базисна медикаментозна терапія за рекомендаціями EULAR включає основні групи препаратів. Схеми та дозування підбирає ревматолог:

• глюкокортикостероїди (гормональні протизапальні) — преднізолон, метилпреднізолон із поступовим зниженням дози;
• імуносупресори (що пригнічують активність імунітету) — метотрексат, азатіоприн, мікофенолат мофетил;
• супровідна терапія — захист шлунка, профілактика остеопорозу, контроль тиску та глюкози.

При супутніх соматичних станах можливе направлення до сімейного лікаря в Кропивницькому. У період ремісії підключають лікувальну фізкультуру (ЛФК) та фізіотерапію.

До можливих ускладнень дерматоміозиту належать аспіраційна пневмонія, інтерстиціальне ураження легенів, кальциноз тканин та пізно виявлена пухлина. Профілактика ускладнень — регулярний моніторинг активності, онкоскринінг та контроль лабораторних показників.

При виражених шкірних проявах ревматолог направить до дерматолога. Доступні відгуки про ревматологів «ОН Клінік Кропивницький» та онлайн-консультація ревматолога.

Записатися на консультацію до ревматолога в медичному центрі «ОН Клінік Кропивницький» можна за номером телефону, вказаним на сайті, або заповнивши форму запису на прийом.