Лікування епікондиліту ліктьового суглоба в Чернігові

Епікондиліт ліктьового суглоба — це патологія, що вражає м'язові тканини ліктя. Захворювання характеризується запаленням сухожиль, що приєднуються до зовнішньої частини ліктьового суглоба, і супроводжується болем, скутістю та обмеженням рухів.

Діагностику та лікування епікондиліту ліктьового суглоба проводить травматолог медичного центру «ОН Клінік Чернігів». Запис на прийом ведеться цілодобово.

Причини епікондиліту ліктьового суглоба

Епікондиліт ліктьового суглоба може виникати внаслідок мікротравм і перевантаження м'язу зовнішньої частини передпліччя, відповідального за згинання та розгинання зап'ястя і пальців. Інші причини епікондиліту ліктьового суглоба можуть включати:

• повторювані одноманітні рухи рук, особливо за неправильної техніки;
• надмірне навантаження на ліктьовий суглоб (підняття важких предметів, неконтрольовані силові вправи);
• недостатня розминка перед фізичною активністю або неправильна техніка вправ;
• слабкі м'язи та недостатній розвиток м'язів передпліччя;
• тривалий стрес (напруження протягом тривалого часу може вплинути на м'язи та сухожилля в ділянці ліктя, спричиняючи подразнення та запалення).

Причиною епікондиліту ліктьового суглоба також можуть стати одноразові навантаження на руки або травма ліктя. У момент травми людина відчуває миттєвий біль, який швидко минає. Перші ознаки захворювання з'являються через кілька годин або днів.

У зоні ризику розвитку патології люди, чия професія пов'язана з постійно повторюваними однотипними рухами: малярі, спортсмени (особливо ті, хто займається армрестлінгом), масажисти, швачки, муляри та механіки, які працюють із гайковим ключем або викруткою. Також входять до групи ризику люди похилого віку через зношування хрящової тканини та зменшення її еластичності.

Види епікондиліту

Патологія класифікується залежно від уражених м'язів і сухожиль ліктя. Види епікондиліту:

• латеральний (зовнішній) епікондиліт («тенісний лікоть») — запалення сухожиль, що прикріплені до надвиростка із зовнішнього боку кістки;
• медіальний (внутрішній) епікондиліт («лікоть гольфіста») — запалення сухожиль м'язів передпліччя, що приєднуються до внутрішнього надвиростка кістки ліктя.

Біль за латерального епікондиліту локалізується в ділянці ліктя вздовж м'язів передпліччя і посилюється під час розгинання. Медіальна форма епікондиліту проявляється болем у лікті під час згинання вздовж долонного боку передпліччя (від ліктя до зап'ястя).

Залежно від тривалості захворювання розрізняють гострий і хронічний епікондиліт. Гостра форма розвивається протягом кількох тижнів і супроводжується інтенсивним болем у лікті колючого або тягнучого характеру. За хронічного епікондиліту симптоми тривають кілька місяців і довше.

Симптоми епікондиліту

Симптоми епікондиліту ліктьового суглоба залежать від його виду. За медіальної форми патології біль відчувається на внутрішній поверхні руки, а за латеральної — на зовнішній. Інші симптоми епікондиліту ліктьового суглоба можуть включати:

• дискомфорт і болісні відчуття, що посилюються під час навантажень на лікоть;
• зниження тонусу м'язів і відчуття слабкості руки, що позначається на здатності утримувати будь-які предмети;
• обмеження рухливості в ліктьовому суглобі;
• почервоніння та набряклість шкіри в ділянці ліктя.

За ознак епікондиліту необхідно звернутися до травматолога за консультацією. Без діагностики та медичної допомоги запалення ліктьового суглоба може перейти в хронічну форму з частими рецидивами, а також спровокувати розвиток ускладнень (наприклад, м'язову атрофію передпліччя, бурсит ліктьового суглоба).

Діагностика епікондиліту

Діагностує патологію травматолог медичного центру «ОН Клінік Чернігів». Діагностика епікондиліту може включати:

• збір анамнезу;
• фізикальний огляд (для виявлення інтенсивності та локалізації болю, визначення деформації та рухливості суглоба);
• УЗД суглобів (дає змогу оцінити стан хрящової та м'язової тканин);
• лабораторні аналізи крові та сечі (для оцінки загального стану організму).

За результатами діагностики лікар призначає лікування. Лікування епікондиліту ліктьового суглоба залежить від форми захворювання, стадії його розвитку, наявності супутніх патологій опорно-рухового апарату та інших захворювань суглобів і кісток (наприклад, артриту, артрозу).

Лікування латерального епікондиліту в Чернігові

Лікування латерального епікондиліту ліктьового суглоба спрямоване на запобігання подальшому запаленню, усунення болю та відновлення пошкоджених сухожиль. Терапія за зовнішнього епікондиліту ліктьового суглоба може включати:

• іммобілізацію ушкодженого суглоба (на руку накладають шину, фіксуючу пов'язку, бандаж або налокітник для попередження натягнення сухожиль і фіксації суглоба);
• засоби зовнішнього застосування з анестетиками й анальгетиками (для зняття болю та набряклості);
• нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ для усунення больового синдрому і запального процесу);
• кортикостероїди (призначають у разі важкого запального процесу, що не піддається лікуванню нестероїдними препаратами).

У разі гострого болю травматолог може зробити лікувальну блокаду — укол кортикостероїдів безпосередньо в суглоб. Після зняття запалення показаний реабілітаційний період, протягом якого лікар порекомендує обмежити фізичні навантаження на пошкоджений лікоть і виконувати лікувальну гімнастику.

Для відновлення пошкоджених тканин суглоба травматолог може рекомендувати плазмотерапію (PRP-терапію). Під час плазмотерапії в суглоб вводиться власна плазма крові пацієнта, збагачена тромбоцитами.

Лікування медіального епікондиліту в Чернігові

Лікування внутрішнього епікондиліту ліктьового суглоба передбачає зняття больового синдрому і запалення, а також відновлення уражених структур. Терапію призначає травматолог, враховуючи анамнез і результати обстеження. Лікування медіального епікондиліту ліктьового суглоба може включати:

• засоби зовнішнього застосування з НПЗЗ у вигляді мазей і гелів (для зняття запалення, болю і набряклості);
• фіксацію ураженого суглоба за допомогою налокітника або бандажа;
• стероїдні ін'єкції з протизапальними препаратами;
• препарати, що поліпшують мікроциркуляцію крові (покращують кровообіг у зоні ураження і прискорюють відновлення тканин);
• вітамінно-мінеральні комплекси (сприяють зміцненню опорно-рухового апарату).

У період реабілітації після пошкодження ліктьового суглоба травматолог може рекомендувати лікувальну гімнастику (ЛФК) і масаж рук. ЛФК спрямована на розтяжку і зміцнення м'язів і сухожиль і допомагає відновити функцію ліктьового суглоба і запобігти повторному розвитку епікондиліту.

Записатися на консультацію травматолога і лікування епікондиліту ліктьового суглоба в медичний центр «ОН Клінік Чернігів» можна через форму запису на прийом або за телефоном, вказаним на нашому сайті.