Лікування синдрому хронічного тазового болю в Черкасах

Синдром хронічного тазового болю (СХТБ) — постійний або періодично рецидивуючий біль в області малого таза, що триває більше шести місяців. Лікування підбирається індивідуально з урахуванням причини, що викликає больовий синдром, і може включати медикаментозну терапію та фізіотерапевтичні методи.

Діагностикою та лікуванням хронічного тазового болю у чоловіків в Черкасах займаються урологи медичного центру «ОН Клінік Черкаси». Запис на консультацію уролога ведеться цілодобово.

Причини хронічних тазових болів

Спровокувати болі в області малого таза можуть захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ): трихомоніаз, хламідіоз, мікоплазмоз, гонорея, сифіліс. Інші причини хронічного тазового болю у чоловіків можуть включати:

• простатит (запалення передміхурової залози);
• аденому простати (доброякісне розростання тканин передміхурової залози);
• цистит (запальне захворювання сечового міхура);
• уретрит (запалення сечовипускального каналу);
• везикуліт (запальне ураження сім'яних пухирців);
• орхоепідидиміт (запалення яєчок і придатків);
• пієлонефрит (запальне захворювання нирок);
• сечокам'яну хворобу (закупорку сечових шляхів каменями);
• склероз (потовщення і рубцювання) шийки сечового міхура;
• онкологічні захворювання органів малого таза (рак простати, сечового міхура);
• стриктури (звуження) уретри;
• спазми м'язів тазового дна;
• хронічний стрес.

До причин хронічних тазових болів відносять защемлення або подразнення статевого нерва, який відповідає за передачу нервових імпульсів в області промежини, статевих органів і ануса. Викликати больовий синдром в малому тазу можуть також спайки і рубці після травм і операцій на органах сечостатевої системи.

Симптоми синдрому хронічного тазового болю

Хронічні тазові болі локалізуються в нижній частині живота (нижче пупка, між стегнами) і можуть віддавати в промежину, геніталії, періанальну область, поперек і крижі. За характером больові відчуття можуть бути тупими, ниючими, тягнучими або гострими, пекучими, пульсуючими, спастичними (переймоподібними). Інтенсивність болю може наростати при сечовипусканні, дефекації, статевому акті, фізичному навантаженні. Супутні симптоми хронічного тазового болю можуть включати:

• часте або утруднене сечовипускання;
• відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
• зниження лібідо (статевого потягу);
• еректильну дисфункцію;
• болісну ерекцію і еякуляцію (спермовиверження);
• підвищену тривожність і дратівливість;
• порушення сну на тлі постійного дискомфорту.

Хронічний тазовий біль, викликаний інфекціями, що передаються статевим шляхом, може супроводжуватися патологічними виділеннями з уретри. Вони можуть бути слизовими або гнійними, каламутно-білого, жовтуватого або зеленуватого кольору, з неприємним різким запахом. Виділення зазвичай посилюються вранці або після сечовипускання.

Діагностика синдрому хронічного тазового болю в Черкасах

На первинній консультації уролог аналізує скарги пацієнта і уточнює інформацію про наявність у нього урогенітальних захворювань (простатиту, циститу, везикуліту, ЗПСШ), перенесених операцій на органах малого таза, регулярності статевого життя і рівні фізичної активності. Потім лікар проводить фізикальний огляд зовнішніх статевих органів і промежини на наявність почервоніння, набряку, висипань, а також пальпацію нижньої частини живота для виявлення ознак збільшення внутрішніх органів (сечового міхура, сім'яних пухирців).

Оцінити розміри і щільність передміхурової залози, виявити її болючість дозволяє пальцеве ректальне дослідження. Лабораторна діагностика при хронічному тазовому больовому синдромі може включати:

• загальний та біохімічний аналізи крові;
• загальний аналіз сечі;
• аналіз сечі за Нечипоренко (кількісне визначення лейкоцитів, еритроцитів і циліндрів у сечі при підозрі на запалення нирок);
• бактеріологічний посів сечі та секрету простати;
• мікроскопію секрету передміхурової залози;
• спермограму;
• тести на ЗПСШ;
• аналізи на статеві гормони;
• визначення рівня простатспецифічного антигену (ПСА).

Для оцінки стану передміхурової залози, сечового міхура і сім'яних пухирців може призначатися УЗД органів малого таза. Дослідження дозволяє визначити розмір і форму простати, товщину стінок сечового міхура, об'єм залишкової сечі, а також виявити ознаки запалення і пухлини.

Для виключення запальних процесів в нирках і сечокам'яної хвороби уролог може направити на УЗД нирок. При підозрі на нейрогенні причини болю (ураження статевого нерва, міофасціальний синдром) може знадобитися консультація невролога.

Медикаментозне лікування хронічних тазових болів в Черкасах

Консервативна терапія спрямована на усунення причини больового синдрому, полегшення симптомів і профілактику ускладнень. Медикаментозне лікування синдрому хронічного тазового болю може включати:

• антибіотики — для усунення бактеріальних інфекцій сечостатевої системи;
• противірусні засоби — для придушення активності вірусів, що викликали запалення органів малого таза;
• антимікотики — для запобігання розмноженню патогенної грибкової флори в урогенітальному тракті;
• анальгетики і нестероїдні протизапальні засоби — для зниження больового синдрому і придушення запалення;
• альфа-адреноблокатори — для розслаблення гладкої мускулатури сечового міхура і простати та полегшення сечовипускання;
• холінолітики — для зняття спазмів сечового міхура і зменшення частоти позивів до сечовипускання;
• уросептики — для придушення запалення і усунення інфекцій в сечовому міхурі і уретрі;
• міорелаксанти — для зменшення напруги і спазму м'язів тазового дна;
• антидепресанти та анксіолітики — для нормалізації емоційного стану та сну, зниження тривожності, що посилилася на тлі хронічного болю;
• імуномодулятори та вітамінно-мінеральні комплекси — для зміцнення імунітету та стійкості організму до інфекцій.

Поряд з медикаментозним лікуванням СХТБ, уролог може рекомендувати вправи Кегеля — почергове напруження і розслаблення м'язів тазового дна. Вони активізують кровообіг і лімфоток в області малого таза, зміцнюють м'язовий тонус і допомагають знизити ризик рецидиву больового синдрому.

Лікування синдрому хронічного тазового болю ударно-хвильовим методом в Черкасах

Для усунення хронічного тазового болю в медичному центрі «ОН Клінік Черкаси» може застосовуватися ударно-хвильова терапія — фізіотерапевтичний метод, що передбачає вплив на область ураження низькочастотними акустичними хвилями. Вони викликають механічні коливання в тканинах, прискорюючи мікроциркуляцію крові та активізуючи надходження поживних речовин до нервових закінчень, судин і клітин органів малого таза. Ефекти УВТ-терапії при хронічному тазовому болю можуть включати:

• зниження вираженості больових відчуттів;
• відновлення еректильної функції;
• усунення запалення в тканинах внутрішніх органів;
• руйнування конкрементів і мікрокальцинатів;
• нормалізація сечовипускання;
• усунення застою секрету простати;
• посилення ефективності та скорочення термінів медикаментозного лікування.

Для ударно-хвильової терапії в медичному центрі «ОН Клінік Черкаси» використовується апарат Duolith SD1 Ultra. Пристрій оснащений спеціальними акустичними головками, які забезпечують велику глибину проникнення звукових хвиль в тканини. Для лікування синдрому хронічного тазового болю в урології застосовується фокусована УХТ — технологія, при якій формується вузькоспрямований акустичний промінь, що не розсіюється в м'яких тканинах і дозволяє точно впливати на патологічне вогнище.

Попередня підготовка до сеансу УХТ не потрібна. Процедура неінвазивна і безболісна, тому не вимагає введення анестезії. Лікування не викликає побічних ефектів і ускладнень, проводиться амбулаторно і не передбачає спеціальної реабілітації. Рекомендації, яких слід дотримуватися під час проходження курсу ударно-хвильової терапії:

• пити не менше півтора-двох літрів води на день для прискореного виведення продуктів розпаду з сечею;
• виключити інтенсивні фізичні навантаження (спортивні тренування, підйом важких предметів);
• уникати переохолодження області впливу.

Перші результати УВТ стають помітні після перших двох-трьох сеансів. Для досягнення вираженого терапевтичного ефекту зазвичай потрібно від п'яти до 10 процедур, що проводяться щодня або через день. Тривалість курсу і періодичність сеансів визначає лікуючий лікар, враховуючи вік пацієнта, причину хронічного тазового болю і вираженість симптомів. Одна процедура УВТ триває близько 30 хвилин.

Ударно-хвильова терапія не застосовується при запаленні простати в стадії загострення. Інші протипоказання до лікування синдрому тазового болю методом УХТ в урології:

• наявність кардіостимулятора;
• бактеріальний і гнійний простатит;
• злоякісні новоутворення будь-якої локалізації;
• порушення згортання крові (гемофілія, тромбоцитопенія);
• тромбоз.

Методика не застосовується при наявності у пацієнта незагоєних ран в зоні впливу. Також протипоказаннями до УВТ є дерматологічні захворювання в промежині і нижній частині живота (екзема, піодермія, герпетичний висип).

Записатися в медичний центр «ОН Клінік Черкаси» на консультацію уролога для лікування синдрому хронічного тазового болю можна за телефоном, вказаним на сайті, або через онлайн-форму запису на прийом.