Симптоми кокцигодинії та способи її лікування

Крижі та куприк з'єднують поперековий відділ хребта з тазовими кістками та регулюють процеси сидіння і ходьби. У разі появи болю в куприку необхідно звернутися за консультацією до проктолога.
Кокцигодинія (анокопчиковий больовий синдром) ― це патологічний стан, що характеризується постійним болем у куприку, який зазвичай виникає внаслідок його травм. Також трапляється псевдококцигодинія ― біль біля куприка, який з'являється внаслідок гінекологічних, урологічних або проктологічних захворювань (простатиту, геморою). Кокцигодинія ― це не є небезпечним для життя, проте може спричинити наслідки у вигляді кісти, грижі куприка, обмеженості рухливості та потребує обов'язкового лікування.
Кокцигодинія проявляється у вигляді гострого та ниючого болю в ділянці куприка, який має нападоподібний характер. Симптоми кокцигодинії:
Копчиковий біль може віддавати в низ живота, стегно або сідниці. У разі кокцигодинії, спричиненої проктологічними захворюваннями, відчувається біль між куприком і заднім проходом. Біль внизу хребта може посилюватися під час ходьби. У разі вивиху куприка може спостерігатися обмеженість рухливості нижніх суглобів.
Кокцигодинія найчастіше виникає через травмування куприка (внаслідок падіння, удару). Інші причини болю в куприку:
У жінок часто болить куприк під час вагітності через розширення тазових кісток. Також кокцигодинія може виникнути після важких пологів (у разі занадто великого плода, недостатнього розходження тазових кісток). Біль у куприку у чоловіків може з'явитися внаслідок урологічних захворювань (аденоми простати, простатиту).
Біль у куприку може з'являтися через патології в нервових закінченнях. Защемлення нерва в нижньому відділі хребетного стовпа може віддавати болем у куприк. Причини кокцигодинії через неврологію:
защемлення сідничного нерва;
У разі неврологічних патологій куприк болить під час лежання на спині, під час тривалого перебування в положенні сидячи і під час важкого фізичного навантаження. У разі тривалого куприкового болю слід звернутися за консультацією до невролога.
Посттравматична кокцигодинія розвивається після перенесеної травми хребта або ділянки таза. Біль у куприку може бути пов'язаний з його вивихом або підвивихом внаслідок падіння або удару. Больові відчуття можуть з'явитися не відразу після травми, а навіть через кілька тижнів або місяців після удару. Симптоми посттравматичної кокцигодинії:
Внаслідок травми може статися зміщення куприка, яке проявляється сильним болем. Під час пальпації та візуального огляду можна виявити викривлення куприка вліво або вправо. У разі викривлення куприка слід звернутися до хірурга.
Кокцигодинія у дітей трапляється досить рідко і може бути пов'язана з вродженими патологіями хребта (підвивих кульшового суглоба, дисплазія суглобової тканини) або травмуванням крижової ділянки. На рентгені в деяких дітей помітна ямка на куприку, яка зазвичай минає в міру формування хребта.
Ямка на куприку може перероджуватися в кісту, спричиняти біль у нижньому відділі хребетного стовпа і вимагає обов'язкового звернення до дитячого невролога. Якщо біль у куприку не минає, дитині дискомфортно сидіти і спостерігається обмеження в рухах, слід звернутися до педіатра, щоб виключити серйозні травми нижнього відділу хребта.
Куприк може боліти при тривалому сидінні на твердій поверхні з упором на куприкову частину і піднятими до грудей ногами. У цьому положенні на куприк припадає велике навантаження і відчувається дискомфорт від його перенапруження. Також куприк під час сидіння може боліти через травми, защемлення нервових закінчень у районі крижів і проктологічні захворювання (геморой, анальна тріщина).
Біль у куприку можна прибрати за допомогою знеболювальних і протизапальних препаратів. Допомагає позбутися болю в куприку помірне фізичне навантаження. За кокцигодинії також застосовується лікувальний масаж тканин, що оточують куприк. Анокопчиковий больовий синдром пов'язаний із захворюваннями прямої кишки, і щоб його прибрати, необхідно записатися на консультацію до проктолога.
На первинному прийомі проктолог проведе огляд куприка і заднього проходу, вислухає скарги, збере анамнез і призначить додаткові методи дослідження. Діагностика кокцигодинії включає:
Підготовка до обстеження включає спорожнення кишківника і відмову від прийому їжі за вісім годин до візиту до проктолога. Також лікар може призначити додаткові дослідження у вигляді колоноскопії та копрограми.
Лікування кокцигодинії спрямоване на усунення захворювання, яке її спричиняє. Анокопчиковий больовий синдром усувається за допомогою лікування проктологічних захворювань (геморою, анальної тріщини). Позбутися болю в куприку можна за допомогою фізіопроцедур (лікувальної фізкультури, масажів) і медикаментів (мазей, ін'єкцій).
У ділянку крижово-куприкового відділу хребта робляться ін'єкції зі знеболювальними та протизапальними препаратами (блокада куприка), що дає змогу зняти біль уже після першої процедури. У разі серйозних травм нижнього відділу хребта або таза може знадобитися оперативне хірургічне втручання і видалення куприка.
У разі ударів куприка не слід займатися лікуванням у домашніх умовах, оскільки ступінь ушкодження і необхідні препарати може призначити тільки лікар. Але існують способи прибрати біль у куприку:
прийняти безрецептурний знеболювальний засіб;
Самолікування може нашкодити здоров'ю, тому в разі рецидивуючого болю в куприку необхідно звернутися до проктолога. Обов'язково потрібно відвідати лікаря, якщо кокцигодинія не проходить протягом тижня.
Біль у куприку під час лежання на спині може з'явитися внаслідок спазмів м'язів тазового дна, травм нижнього відділу хребта, остеохондрозу куприка. Також причиною болю в куприку можуть бути проктологічні та урологічні захворювання (геморой, простатит).
Біль у куприку під час вставання може бути пов'язаний із травмами і неврологічними захворюваннями. Причини болю в куприку під час сидіння і вставання: травми крижового відділу, защемлення сідничного нерва, остеохондроз.
Куприк може боліти у жінок у період вагітності, у зв'язку з розширенням тазових кісток. Також кокцигодинія у жінок може з'явитися після важких пологів, травм, гінекологічних і неврологічних захворювань (ендометріоз, остеохондроз, кіста хребта).