Церебральний параліч виникає внаслідок ураження рухових систем головного мозку. Діти з діагнозом ДЦП потребують постійного спостереження і лікування.
ДЦП є досить поширеною патологією, яка може розвиватися як в процесі внутрішньоутробного розвитку, так і після народження дитини. Тому важливо знати, чому буває ДЦП, коли ставиться діагноз дитячий церебральний параліч і чи можна визначити ДЦП в утробі.
Які бувають причини виникнення ДЦП під час вагітності?
Дитячий церебральний параліч може розвиватися під час внутрішньоутробного розвитку. До причин виникнення ДЦП за вагітності належать:
- генетичні мутації;
- гіпоксія плода (нестача кисню в крові та тканинах);
- використання гормональних препаратів на ранніх термінах вагітності;
- вроджені вади розвитку головного мозку;
- інфекційні хвороби матері під час вагітності;
- кисневе голодування плода за плацентарної недостатності;
- порушене фізіологічний розвиток плода (зокрема загроза переривання вагітності і імунологічна несумісність плода і матері).
Чи можлива діагностика ДЦП під час вагітності?
Поставте своє питання Дитячому ортопеду «ОН Клінік»
Діагностика ДЦП під час вагітності неможлива. Але можна виявити хвороби, які можуть спровокувати розвиток ДЦП (наприклад, патологічну вагітність або гіпоксію плода).
Для запобігання розвитку ДЦП під час внутрішньоутробного розвитку дитини жінці під час вагітності необхідно проходити регулярні медичні огляди, робити всі обов'язкові аналізи та обстеження, правильно харчуватися, дотримуватися режиму сну і вести здоровий спосіб життя. Крім того, слід вчасно лікувати будь-які захворювання, зокрема інфекційного і хронічного характеру.
Причини виникнення ДЦП після пологів?
ДЦП може розвинутися у дитини не тільки під час внутрішньоутробного розвитку, а й після пологів. До причин ДЦП дитини після пологів належать:
- гостре порушення кровообігу головного мозку;
- родові травми;
- травма головного мозку;
- жовтяниця у важкій формі;
- інфекційна хвороба головного мозку;
- хвороби крові.
Як у перший рік життя дитини визначити, що є ДЦП?
Визначити дитячий церебральний параліч може бути досить складно. Хвороба не завжди діагностується навіть за обстеження новонародженого. За розвитком дитини необхідно уважно спостерігати та звертатися до лікаря за появи ознак ДЦП у немовляти. Водночас слід пам'ятати, що перші ознаки ДЦП у дитини часто з'являються у віці одного-двох років.
До клінічних синдромів ДЦП належать:
- порушення рухової активності;
- патологічний м'язовий тонус;
- скелетні деформації;
- судоми;
- проблеми з ковтанням;
- затримка мовного розвитку;
- наявність косоокості;
- порушення зору і слуху.
Існує чотири форми ДЦП: спастична (напружені м'язи), дискінетична (неконтрольована рухова активність), атактична (порушення координації і рівноваги) і змішана. Спастичний вид ДЦП передбачає напружені м'язи в дитини, дискінетичний — неконтрольовану рухову активність, атактический — порушення координації і рівноваги. За змішаного виду ДЦП спостерігаються змішані ознаки спастичного, дискінетичного і атактичного видів.
Щоб визначити наявність церебрального паралічу, лікарю необхідно провести огляд дитини, вивчити його історію хвороби і за потреби призначити проведення додаткових досліджень. Діагностика дитячого церебрального паралічу включає:
- нейросонографію;
- доплерометрію;
- ехоенцефалографію;
- електроенцефалографію;
- магнітно-резонансну томографію (МРТ);
- комп'ютерну томографію (КТ).
Міфи про причини виникнення ДЦП
До міфів про причини виникнення ДЦП належить переконання в тому, що на церебральний параліч страждають тільки діти з неблагополучних сімей. Насправді розвиток ДЦП залежить від безлічі різних факторів, тож від розвитку хвороби не застрахована жодна дитина з благополучної сім'ї.
Ще один досить поширений міф полягає в тому, що ДЦП викликають щеплення. Проте наукових доказів цієї думки не існує. Безумовно, до щеплень необхідно ставитися уважно, зокрема стежити за якістю вакцини та наявністю протипоказань до вакцинації у дитини. Якщо вакцина якісна і протипоказання немає, то побічні ефекти від вакцинації будуть виключені або зведені до мінімуму.
Існує також міф, що ДЦП — це генетичне захворювання. Насправді церебральний параліч не передається у спадок. Хоча генетичні фактори беруть участь у розвитку захворювання. Ще один міф свідчить, що ДЦП виліковне. Але в реальності повністю вилікувати церебральний параліч неможливо.
Лікування дитячого паралічу включає медикаментозну терапію, масаж, лікувальну фізкультуру, іпотерапію, акватерапію та інші види лікування. За дотримання всіх рекомендацій лікаря можливо значно зменшити прояв симптомів хвороби та поліпшити якість життя дитини.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Дитяча ортопедія в Дитячому відділенні «ОН Клінік Харків» (м. Палац Спорту)
Популярні питання
Стовбурові клітини мають регенеративні, а також імуномодулюючі та ростостимулюючі властивості. Наразі стовбурові клітини використовують для лікування церебрального паралічу, проте їхня ефективність у всіх випадках ДЦП ще не доведена.
Церебральний параліч не впливає на фертильність і не передається у спадок. Однак жінки з ДЦП перебувають у групі ризику викиднів, кесаревого розтину, вад розвитку та гіпертензії (підвищеного артеріального тиску), спричиненої вагітністю. Перед плануванням вагітності необхідна консультація гінеколога.
Для дитячого церебрального паралічу характерні ригідність (підвищений тонус) і спастичність (перебільшені рефлекси) м'язів, зміни в м'язовому тонусі. За ДЦП у людей також порушуються баланс і координація м'язів, що призводить до тремору і мимовільних рухів кінцівок, утрудненої ходьби і порушення дрібної моторики.
Розвиток дитини з ДЦП змінюється залежно від його проявів (наприклад, втрата слуху, погіршення зору, труднощі з навчанням). Лікар може порекомендувати масаж, фізіотерапію, а також роботу з логопедом.
УЗД головного мозку дасть змогу діагностувати ДЦП тільки за наявності великого ураження мозкової тканини. Незначні зміни в головному мозку не візуалізуються за допомогою ультразвукового дослідження. Для діагностики ДЦП лікар може направити на магнітно-резонансну томографію, електроенцефалографію, аналізи крові та сечі (для виявлення метаболічних і генетичних патологій).