Порушення слуху часто асоціюються з проблемами людей похилого віку. Але за оцінками ВООЗ, від втрати слуху нині страждає 34 млн дітей, тобто 7,2% від загальної кількості людей з таким діагнозом. Порушення слуху, що призводять до інвалідності, розвиваються з генетичних причин, внаслідок тяжких пологів, перенесених у ранньому дитинстві, небезпечних інфекцій. Як вчасно розпізнати приглухуватість у дитини і що робити, щоб повернути дитині здатність чути?
Особливості слуху у новонароджених
Слуховий апарат починає формуватися ще в материнській утробі — починаючи з третього триместру вагітності плід може слухати навколишні звуки, поступово вчиться розпізнавати голос матері. Але вухо новонародженого не до кінця сформовано: наприклад, в перші дні життя немовля сприймає переважно сильні аудіальні подразники, високі тони.
Здатність розрізняти низькі частоти з’являється в 2-3 місяці: тоді малюк активніше реагує на звукові подразники, здригається від раптових звуків. Якщо у вашої дитини спостерігається виражена реакція на плескіт, падіння предметів, найімовірніше, її слух розвивається нормально.
У 4-6 місяців діти вчаться співвідносити звук із джерелом його відтворення: повертають голову на батьків, які читають казку, дивляться музичні іграшки.
У 9 місяців малюк розпізнає голоси близьких людей і намагається імітувати різні звуки (починає агукати, наприклад). Але це відбувається лише в тому випадку, якщо слух нормально розвивається.
Якщо з перших днів життя є порушення слуху, малюк позбавлений одного з каналів взаємодії з навколишнім світом. Перші два роки є найважливішими для формування функцій кори головного мозку: мовлення, пізнавальних та емоційних навичок. Якщо новонароджений страждає від часткової приглухуватості або глухоти, важливо якомога раніше з'ясувати її причину і докласти зусиль компенсувати порушення, щоб дати дитині можливість повноцінно розвиватися.
Складність полягає в тому, що в перші дні життя немовля батьки можуть не помічати у нього проблем зі слухом. Новонароджений реагує на візуальні подразники: світло, рух, і дорослим здається, що все гаразд. Компетентну оцінку слухового апарату малюка може дати лише досвідчений дитячий отоларинголог.
Причини порушення слуху
Поставте своє питання Дитячому отоларингологу «ОН Клінік»
Фахівці поділяють причини приглухуватості на вроджені та набуті. До вроджених відносяться генетичні аномалії та тяжкий перебіг вагітності, наприклад:
- недоношеність (маса тіла менш як 1500 г під час народження);
- перенесені матір'ю під час вагітності інфекції: краснуха, жовтяниця, сифіліс;
- пологові травми.
В деяких випадках у новонародженого може бути діагностована спадкова глухота або такі синдроми, що відбиваються на роботі слухового апарату, як Синдром Пендреда або Синдром Ушера.
Але навіть якщо дитина народилася здоровою, є ризик розвитку глухоти з зовнішніх причин:
- інфекції, перенесені в ранньому дитинстві: кір, менінгіт, свинка;
- хронічне запалення внутрішнього вуха;
- травми черепа;
- неконтрольований прийом деяких медикаментів.
Негативно позначається високий рівень шуму: наприклад, якщо дитина звикла слухати музику в навушниках на великій гучності. Також призвести до зниження гостроти сприйняття може накопичена вушна сірка, стороннє тіло, що потрапило в слуховий прохід. Будь-які вушні інфекції та пошкодження перетинки також викликають тимчасову втрату слуху, і, якщо не були правильно виліковані, можуть стати причиною придбаної приглухуватості.
Проблеми зі слухом у недоношених дітей
За офіційними даними, проблеми зі слухом діагностуються у 2% новонароджених. Але внаслідок перинатальних проблем (важкий перебіг вагітності, ризик її переривання або передчасні пологи) ризик збільшується до 10%, а якщо малюк народився з екстремально низькою вагою (менш як 1000 г), то до 44%. Це пов'язано з недостатнім розвитком слухового апарату, який необхідно вчасно діагностувати та компенсувати.
Якщо встановити приглухуватість у перші 6 місяців життя дитини та підібрати методики для її компенсації, то часткова або повна глухота не позначається на інтелектуальному розвитку дитини та її соціальної адаптації. Але пізній діагноз може призвести до суттєвого відставання в розвитку у порівнянні з однолітками.
Щоб унеможливити розвиток проблем зі слухом у недоношених дітей, проводиться низка заходів:
- на 3-4 день після народження проводиться ЛОР-обстеження малюка (якщо він важить понад 2000 г);
- подальші огляди дитячим отоларингологом проводяться у 3 та 6 місяців;
- батьки повинні звертати увагу на розвиток дитини реакції на звук: поворот голови на джерело шуму, спроби імітувати звуки.
Хороші результати дає аудіологічний скринінг новонароджених. Для недоношених дітей проводиться у віці 1-1,5 місяців. Процедура поділена на кілька етапів:
- анкетування батьків для виявлення можливої схильності до вродженої глухоти (наприклад, наявність приглухуватості в сімейній історії);
- звукометрія малюка в 1, 4 та 6 місяців. Подається звуковий сигнал, на який має відреагувати немовля. Якщо реакції немає — це свідчить про наявність слухової патології.
Огляд у дитячого ЛОРа в перші місяці життя та проходження необхідних досліджень потрібні для своєчасного виявлення навіть невеликої приглухуватості. Мінімальне відхилення може призвести до того, що малюк буде погано розпізнавати низькі звуки (наприклад, шиплячі літери в словах), і йому складніше буде освоїти мову.
Ознаки порушення слуху у дітей
Перший отоларингологічний огляд проводиться новонародженим на 3-4 день після народження. Якщо лікар не виявив жодних аномалій, слуховий апарат сформований нормально і немає приводів для занепокоєння. Але варто записатися на позаплановий прийом до дитячого ЛОРу, якщо ви помітили, що малюк:
- ніяк не реагує на різкі гучні звуки у віці 2-3 місяців: не тремтить, не лякається під час падінні предметів або раптового плескоту в долоні;
- не повертає голову в бік джерела звуку: не дивиться на людину, що говорить, гавкає собаку і так далі. Ця навичка формується до 6 місяців;
- постійно чіпає вушні раковини: смикає їх, смикає себе за мочки. Це може бути ознакою дискомфорту від вушної інфекції або стороннього предмета, що потрапив у слуховий прохід;
- не починає лепетати у 6-8 місяців, або видає дуже високі звуки. Швидше за все це означає, що дитина погано чує себе;
- не реагує на прості прохання («дай», «на») після року, якщо людина, що говорить, знаходиться поза полем її зору (немає можливості читати по губах).
У дітей старшого віку також можуть виникнути проблеми зі слухом. Батьки повинні звернути увагу на такі симптоми:
- утруднене опанування мовлення та мовленнєві порушення;
- проблеми з концентрацією уваги;
- складнощі із засвоєнням шкільного матеріалу, якщо він не підкріплений текстом чи зображеннями;
- дитина постійно перепитує, уважно вдивляється в обличчя співрозмовника;
- слухає телевізор, телефон на максимальній гучності, намагається сісти якомога ближче до динаміка;
- під час розмови телефоном постійно перекладає його від одного вуха до іншого.
В таких випадках слід якнайшвидше записатися на прийом до дитячого отоларинголога та пройти призначені обстеження.
Як і коли перевіряти слух у дітей?
Перша перевірка слуху у новонародженого проводиться перед випискою з пологового будинку: на 3-4 день немовля оглядає дитячий отоларинголог, що оглядає зовнішнє вухо, слуховий прохід, цілісність перетинки, що перевіряє наявність реакції на звукові подразники.
У цей час бажано пройти скринінг. У вушко малюка вставляється компактний прилад, що подає звук, що клацає і реєструє реакцію внутрішнього вуха на нього. Якщо реакція відхиляється від нормальної – це може свідчити про патологію розвитку слухового апарату та вимагати подальшої діагностики.
Другий огляд у отоларинголога проводиться за 3-4 місяці. До цього часу малюк добре розрізняє як високі, так і низькі звуки. Лікар може різко плескати в долоні (перебуваючи поза полем зору дитини). Юний пацієнт повинен здригатися і виявляти ознаки переляку: у нього випрямляються ручки та ніжки, стискаються кулачки, він може здригатися, моргнути. Але ця проста перевірка не дозволяє перевірити наявність незначної приглухуватості або визначити її ступінь. Для цього знадобиться дослідження за допомогою спеціальних аудіометричних приладів.
Якщо у дитини немає жодних відхилень у розвитку слуху, вона реагує на зовнішні джерела шуму, починає лепетати, наслідує звуки, розвивається відповідно до норм, то наступний огляд у дитячого ЛОРа проводиться на рік. Потім бажано записати малюка на прийом до фахівця у 2 роки — коли дитина освоює мовлення, застосовуються інші методики перевірки слуху.
Однак не потрібно чекати планового огляду, якщо ви помітили такі аномалії:
- малюк не повертає голову на різкий звук;
- дуже голосно плаче (може вказувати на те, що новонароджений не чує себе);
- постійно торкається руками до вушок.
У таких випадках рекомендується якомога раніше записатися у відділення дитячої оториноларингології.
Що робити, якщо дитина погано чує?
Вроджена та набута приглухуватість вимагає корекції та лікування. Якщо проблеми зі слухом тимчасові (наприклад, викликані інфекцією середнього вуха або пошкодженням барабанної перетинки), лікар підбирає комплекс медикаментів та фізіопроцедур для якнайшвидшого відновлення слухового апарату. Самолікування в таких випадках неприпустимо: застосування рослинних відварів та масел можуть викликати подразнення слухового проходу та посилити інфекцію.
Якщо повернути втрачену гостроту сприйняття неможливо, для корекції підбираються слухові апарати або кохлеарні імплантати — протези, що встановлюються під шкірою та дозволяють компенсувати сильну нейросенсорну приглухуватість. Вони дають можливість дитині чути так само добре, як і однолітки, і повноцінно розвиватися. Усі терапевтичні процедури повинен обирати лише фахівець після ретельного огляду дитини та проведення необхідних досліджень.
Також слід дотримуватися простих рекомендацій щодо профілактики зниження слуху серед малюків:
- не допускати попадання води у слуховий прохід;
- одягати дитину за погодою, закривати вуха за сильного вітру;
- не пропускати планові огляди у отоларинголога;
- одразу звертатися за лікарською допомогою, якщо дитина скаржиться на біль у вусі;
- не дозволяти слухати музику/дивитися фільми в навушниках на максимальній гучності.
Детальні рекомендації можна отримати на консультації дитячого ЛОРа. Не відкладайте огляд у лікаря: за перших підозр на знижений слух звертайтеся до фахівця. Це допоможе вчасно розпізнати порушення та підібрати відповідні методи лікування.
У нашого блогу є власні канали в телеграмі та вайбері, в яких ми розповідаємо корисні та цікаві речі про здоров'я. Підписуйтесь, щоб зробити турботу про власне здоров'я та здоров'я сім'ї комфортною та легкою.
Дитяча отоларингологія в Дитячому відділенні «ОН Клінік Харків» (м. Палац Спорту)
