Ортопед робить перші висновки про правильне формування скелета в новонародженого ще в пологовому будинку. Вроджені аномалії та вади розвитку можна побачити за положенням голови немовляти і симетричності розташування складок на його руках і ногах. Своєчасна діагностика патологій дає змогу скорегувати багато захворювань за допомогою масажу, ЛФК і фізіопроцедур. Однак, навіть абсолютно здорова дитина не захищена від розвитку захворювань опорно-рухового апарату в майбутньому. Високий ризик порушень пов'язаний з особливостями дитячої фізіології та анатомії.
У дошкільному віці скелет дитини складається переважно з хрящової тканини, він більш податливий до зовнішнього впливу, ніж у дорослої людини. Це необхідно для подальшого зростання і формування міцного тіла. Але часте вимушене навантаження під час тривалого стояння, сидіння в незручній позі, перенесення важких предметів може змінити форму стоп або хребта і призвести до плоскостопості, сколіозу та інших деформацій.
Додатковий розвиток патологій створюється через нерівномірний розвиток м'язового корсета. Глибокі м'язи спини, що підтримують правильне положення хребетного стовпа, у 6-7 років ще недостатньо сильні. Через це дитина сутулиться і неправильне положення тіла стає звичним.
Високе навантаження на опорно-руховий апарат створюється під час статевого дозрівання: в 11-14 років. Під впливом гормонів скелет швидко змінюється: кістки подовжуються, але м'язова маса наростає значно повільніше. У результаті з'являється ризик лордозу, кіфозу та інших патологій.
Оскільки скелет людини формується і постійно змінюється з моменту народження і по досягненню нею віку 17-22 років, для контролю над правильним розвитком опорно-рухового апарату необхідно регулярно відвідувати дитячого ортопеда. Профілактичний огляд дає змогу виявити деформації на початкових стадіях і вчасно скоригувати їх.
Серед інших причин розвитку хвороб скелетно-м'язової системи у дітей:
- надмірна маса тіла;
- малорухливий спосіб життя;
- важкі хронічні захворювання (наприклад, цукровий діабет).
Чим займається дитячий ортопед?
Дитячий ортопед діагностує і лікує патології кістково-м'язової системи різної етіології, а також займається їх профілактикою. Лікар спостерігає дітей з моменту народження до 18-річного віку.
Також може знадобитися спостереження дитячого стоматолога-ортопеда в тих випадках, коли в дитини неправильно формується молочний прикус, оскільки саме молочні зуби впливають на розвиток постійного прикусу надалі. Стоматолог-ортопед займається візуальною корекцією зубного ряду і може виявити наявність патологій прикусу ще на ранніх етапах його формування.
Перший ортопедичний огляд новонароджений проходить у пологовому будинку, потім рекомендується планово відвідувати фахівця в такі періоди:
- по досягненню дитиною 1 місяця;
- у 3 місяці;
- у 6 місяців;
- у рік.
Потім бажано привести дитину у відділення ортопедії в 3 роки, в 6 і 9 років. Регулярні огляди дають змогу дитячому ортопеду контролювати формування скелета і м'язового корсету в дитини, що знижує ризик розвитку набутих порушень: сколіозу, плоскостопості, остеохондрозу та інших. Особливо важливо консультуватися з фахівцем у періоди активного росту і підвищення фізичного навантаження: наприклад, перед вступом до першого класу (6-7 років) і під час статевого дозрівання (11-13 років).
Позапланово записатися на прийом до дитячого ортопеда необхідно при виявленні таких симптомів:
- несиметричне розташування шкірних складок на руках і стегнах у дітей віком до 1 року;
- відставання у фізичному розвитку: дитина пізно і насилу перевертається, сідає, не починає ходити;
- обмеженість рухів у тазостегновому суглобі: легко помітити під час сповивання або переодягання, ніжки дитини «не розкриваються»;
- неоднакова довжина верхніх або нижніх кінцівок.
Для дітей віком від 3 років і старше ознаками порушення роботи опорно-рухової системи є:
- важка, нерівна хода: дитина насилу стоїть на ногах, постійно хапається за опору (стіну, стілець);
- клишоногість: неправильне положення стоп під час руху;
- помітна сутулість або «кособокість» як під час ходьби, так і під час сидіння;
- видимі зміни в ділянці суглобів: набряк, пухлина, почервоніння шкіри, поява висипу, синюшність покривів;
- скарги дитини на м'язовий або суглобовий біль;
- фізична слабкість: може проявлятися в поганій координації під час рухливих ігор, у дитини «все падає з рук»;
- вимушене положення голови;
- оніміння кінцівок або незвичайні відчуття в руках і ногах (поколювання, «мурашки»);
- локальне підвищення температури тіла;
- перенесені травми: сильні удари, вивихи, переломи, розриви зв'язок.
Часто на проблеми з опорно-руховим апаратом вказують непрямі ознаки: наприклад, погіршення слуху або зору може розвиватися через викривлення хребта. Якщо дитина активно займається контактним спортом (футбол, баскетбол, хокей), атлетикою, це підвищує ризик пошкодження зв'язок і суглобів, збільшує навантаження на скелет. У такому разі батькам рекомендується приводити дитину на огляд до дитячого ортопеда щонайменше раз на рік.
Що лікує дитячий ортопед?
Поставте своє питання Дитячому ортопеду «ОН Клінік»
Дитячий ортопед займається лікуванням широкого спектра патологій скелетно-м'язової системи, як вроджених, так і набутих.
Лікарі стикаються з такими вродженими порушеннями в розвитку верхніх кінцівок:
- синдактилія - повне або часткове зрощення пальців, внаслідок генетичної аномалії. Захворювання діагностують безпосередньо в пологовому будинку, воно не піддається медикаментозному лікуванню і потребує хірургічного втручання;
- полідактилія - спадкова аномалія, що виражається у збільшеній кількості пальців кистей рук;
- хвороба Шпренгеля або неправильне (високе) стояння плеча - характеризується неправильною формою однієї з лопаток: вона стає коротшою і ширшою, що призводить до постійного вимушеного піднесеного положення плеча;
- косорукість - кисть відхилена від ліктьової кістки під неправильним кутом, що може бути пов'язано як з патологією самих кісток, так і з аномальною будовою сухожиль.
Також дитячий ортопед лікує вроджені аномалії нижніх кінцівок. Однією з найпоширеніших є дисплазія кульшового суглоба. Захворювання проявляється у вигляді повного або часткового вивиху стегна через його неправильне внутрішньоутробне формування.
Вроджені ортопедичні патології пов'язані з порушеним ембріональним розвитком плода, на який впливає погана генетика або важкі захворювання матері під час вагітності. До проблем з опорно-руховим апаратом у немовляти можуть призвести пологові травми.
Серед інших поширених захворювань, з якими стикається дитячий ортопед:
- клишоногість - деформація стопи, внаслідок якої вона відхиляється від напрямку гомілки і розташовується до неї під неправильним кутом. При цьому п'ята хворого розгортається всередину або назовні. Аномалія належить до вроджених і досить добре піддається лікуванню;
- сколіоз - викривлення хребта, спричинене структурними дефектами кісток, травмою або іншими причинами. Проявляється у вигляді сутулості, асиметричному розташуванні лопаток і ребер, обмеженістю під час рухів тулубом;
- остеохондроз - порушення структури міжхребцевих дисків, що призводить до їхньої деформації та зниження функціональності. Захворювання вражає різні відділи хребта, залежно від цього змінюється його симптоматика. Хворий скаржиться на болі в спині, грудях або шиї, страждає від обмеженої рухливості;
- артрит - запалення суглобів, у дитячому віці найчастіше має інфекційну природу. Уражена ділянка запалюється і болить, суглоб втрачає рухливість;
- кривошия - захворювання, що характеризується вимушеним похилим положенням голови хворого. Виникає через укорочені шийні м'язи або деформований скелет;
- плоскостопість - деформація стопи з опущенням склепіння. Захворювання буває вродженим і набутим і ділиться на кілька ступенів залежно від вираженості патології.
Небезпека будь-яких захворювань опорно-рухового апарату полягає в тому, що неправильне формування скелета призводить до порушення розташування внутрішніх органів відносно один одного, їхнього стискання та недостатнього живлення. У разі плоскостопості в дитини підвищується навантаження на колінний і тазостегновий суглоби, вони стають вразливішими до травм, швидше зношуються.
У разі викривлення хребта, зменшується об'єм грудної та черевної порожнини, погіршується живлення спинного і головного мозку. Розвиваються супутні симптоми: дитина часто відчуває головний біль, погіршується концентрація та уважність, може знизитися слух і зір. Тому так важливо вчасно діагностувати і розпочати лікування захворювань скелетно-м'язової системи.
Багато хвороб опорно-рухового апарату добре піддаються лікуванню в ранньому віці. Це обумовлюється особливістю дитячого скелета: він більш рухливий і податливий. Тому регулярне виконання спеціальних вправ і суворе дотримання рекомендацій ортопеда дає змогу повністю позбутися порушень або значною мірою компенсувати їх.
Також до дитячого ортопеда часто звертаються з травмами: переломами кісток, вивихами, розривами зв'язок і сухожиль. Їхні симптоми:
- обмежена рухливість пошкодженої кінцівки (або суглоба). При спробі руху виникає різкий біль;
- зміна кольору шкірного покриву в місці пошкодження - шкіра може почервоніти або посиніти, часто утворюється гематома;
- пухлина і набряк у пошкодженій ділянці, можливо з локальним підвищенням температури.
У разі виявлення цих симптомів необхідно викликати швидку допомогу.
Що перевіряє дитячий ортопед?
Огляд у дитячого ортопеда проводиться в присутності батьків або опікунів. У дітей до року лікар оглядає:
- форму і положення голови. Дитина повинна вільно обертати головою. Якщо цього не відбувається, ортопед може діагностувати так званий «звичний поворот голови», який надалі може призвести до деформації черепа;
- хребет і грудну клітку. Для оцінки осі хребетного стовпа лікар кладе дитину в різні пози, що дають змогу виявити зміщення хребта;
- розмір кінцівок і симетричність складок на руках і ногах. Якщо кількість складок різна або вони розташовані нерівномірно, це може свідчити про порушення у формуванні скелета.
Під час огляду дитини старше 1 року, процедура може змінюватися. Ортопед перевіряє м'язовий тонус, рухливість суглобів - під час руху діти не повинні відчувати дискомфорт. Якщо лікар виявляє будь-які відхилення від анатомічної норми розвитку для певного віку, призначаються додаткові дослідження.
У дитячій ортопедії найрезультативнішими є такі обстеження:
- загальні аналізи сечі та крові. Показують наявність запальних процесів та інфекцій, які можуть спровокувати хвороби опорно-рухового апарату;
- рентгенографія. Переважно використовується для виявлення травм кісток і суглобів, але також процедура показова за підозри на остеопороз, кісткові та хрящові пухлини, некрози;
- УЗД. Дозволяє оцінити стан і структуру зв'язок, сухожиль, а також м'яких тканин, які їх оточують.
Усі призначені процедури безболісні та безпечні для дитячого організму. За їхніми результатами лікар діагностує захворювання, визначає причини і вираженість патології, підбирає результативне лікування.
Для відновлення здоров'я опорно-рухового апарату можуть використовуватися:
- медикаментозна терапія - спрямована на зняття больового синдрому, поліпшення живлення кісткових і хрящових клітин;
- фізіопроцедури - локально впливають на уражену ділянку (суглоб або зв'язку), прискорюють регенерацію тканин, зменшують біль і набряк;
- лікувальна фізична культура (ЛФК) - дає змогу скорегувати скелетні порушення завдяки формуванню сильного м'язового корсета;
- малоінвазивні операції - проводяться за показаннями, не зачіпають здорових тканин, внаслідок чого значно скорочується період відновлення.
Після одужання пацієнта, ортопед підбирає відповідну профілактику. Хороших результатів вдається досягти завдяки регулярним помірним фізичним навантаженням, прийому вітамінних комплексів. Важливо підібрати дитині досить вільне взуття зі зручною колодкою - воно захистить стопи від надмірних навантажень. Також важливо збалансувати харчування: надмірна вага збільшує навантаження на скелет і часто стає причиною різних захворювань опорно-рухового апарату.
Чим відрізняється дитячий хірург від ортопеда?
Зіткнувшись із захворюваннями опорно-рухового апарату в дитини, батьки можуть не знати, до хірурга чи ортопеда записуватися на прийом. Дитячий хірург діагностує і лікує скелетно-м'язові патології, але також він проводить терапію й інших хвороб: наприклад, фурункулів, карбункулів, гнійних уражень м'яких тканин. Також лікар усуває вроджені аномалії (наприклад, синдактилію).
Звертатися до дитячого хірурга слід у випадках:
- отримання дитиною травм різного характеру;
- запалення або набряк суглоба зі зміною кольору шкірних покривів або локальним підвищенням температури;
- виявлення пухлин у суглобах;
- обмеженість під час руху руками і ногами, різкі напади болю під час спроби виконати певний рух.
Дитячий хірург проведе огляд, направить на додаткові обстеження і встановить причину неприємних симптомів, після чого буде підібрано ефективне лікування. Також записатися на прийом до хірурга слід, якщо в дитини є стара (загоєна) травма, яка почала турбувати - боліти, заважати нормальному руху.
Але в більшості випадків батькам рекомендується записувати дитину на прийом до дитячого ортопеда. Якщо під час діагностики або терапії лікарю знадобиться консультація хірурга, він направить пацієнта до потрібного фахівця.
Дитяча ортопедія в Дитячому відділенні в Полтаві
