Що таке ендометрит?

Ендометрит — це запалення слизової оболонки матки (ендометрія). У нормі ендометрій вистилає порожнину матки зсередини та необхідний для імплантації (прикріплення) заплідненої яйцеклітини. Ендометрій змінюється в кожному менструальному циклі: впродовж місяця товщина слизової оболонки збільшується під дією статевих гормонів, а якщо запліднення не настає — ендометрій відшаровується та починається менструація.

Ендометрит

Що таке хронічний ендометрит?

Хронічний ендометрит — це тривале уповільнене запалення ендометрія (слизової оболонки матки). Загострення хронічного ендометриту може нагадувати гострий запальний процес і супроводжуватися різким погіршенням загального стану жінки, підвищенням температури тіла, появою рясних виділень зі статевих шляхів і болем внизу живота.

Чому виникає хронічний ендометрит?

Здебільшого ендометрит має інфекційну природу, часто причиною запалення бувають бактерії. Хронічний ендометрит викликають збудники ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом): гонореї, хламідіозу, туберкульозу. Заразитися ІПСШ можна під час статевих контактів без застосування бар'єрних засобів контрацепції (презервативів).

Розвитку хронічного ендометриту зазвичай передує гострий ендометрит. Причини хронічного ендометриту:

• гострий ендометрит після природних пологів;
• перенесена операція кесаревого розтину;
• мимовільний або штучний аборт;
• лікувальні та діагностичні оперативні втручання на матці (гістероскопія, вакуум-екстракція, кюретаж);
• внутрішньоматкові спіралі;
• хімічні опіки ендометрія під час спринцювання.

Неінфекційний ендометрит може мати аутоімунну та пострадіаційну природу. Розвитку хронічного запалення слизової оболонки матки сприяє менопауза. Хронічний аутоімунний ендометрит розвивається внаслідок порушень в імунній системі, коли захисні клітини крові атакують власні тканини організму.

Різновиди хронічного ендометриту

Ендометрит, викликаний окремими збудниками статевих інфекцій (гонококом, хламідіями, туберкульозною паличкою), називається специфічним. Хронічний неспецифічний ендометрит викликають стафілококи, стрептококи, віруси, патогенні гриби, а також неінфекційні агенти.

Як проявляється хронічний ендометрит?

Ознаки хронічного ендометриту можуть бути слабко вираженими та неспецифічними. Симптоми хронічного ендометриту:

• тягнучий біль внизу живота;
• виділення зі статевих шляхів;
• порушення менструального циклу (мізерні чи рясні менструації, кровотеча в середині місячного циклу).

Загострення хронічного ендометриту може супроводжуватися підвищенням температури тіла, вираженою слабкістю і посиленням болю внизу живота. Гостре запалення в матці супроводжується появою рясних виділень зі статевих шляхів.

Діагностика хронічного ендометриту

Діагностика хронічного ендометриту починається з огляду гінеколога. Лікар прощупає живіт та огляне статеві шляхи на гінекологічному кріслі.

Після огляду гінеколог призначить додаткові інструментальні та лабораторні дослідження для уточнення діагнозу та визначення причини захворювання. Обстеження при хронічному метроендометриті:

• клінічний і біохімічний аналізи крові;
• аналіз сечі;
• тести на ІПСШ;
• мазок з піхви на мікрофлору;
• УЗД (ультразвукове дослідження) органів малого таза;
• гістероскопія (інструментальний огляд порожнини матки за допомогою інструменту з камерою, який вводиться через піхву);
• біопсія слизової оболонки матки (забір невеликого зразка тканин ендометрія для дослідження під мікроскопом);
• діагностична лапароскопія (малоінвазивна процедура, що дає змогу оглянути матку).

Достовірно визначити хронічний ендометрит можна тільки за допомогою біопсії ендометрія. Маркером хронічного ендометриту є наявність плазматичних клітин у товщі слизової оболонки матки.

Як лікувати хронічний ендометрит?

Для лікування хронічного ендометриту необхідно записатися на консультацію гінеколога. Етіотропна терапія хронічного ендометриту (лікування його причини) полягає в застосуванні антибактеріальних препаратів.

Антибактеріальні препарати для лікування хронічного ендометриту може виписати тільки лікар (за рецептом). Вибір протимікробного препарату ґрунтується на визначенні чутливості мікрофлори статевих шляхів до антибактеріальних препаратів (аналіз на бактеріальний посів). Після терапії хронічного ендометриту антибіотиками гінеколог може призначити вагінальні свічки для відновлення мікрофлори піхви.

Під час лікування хронічного ендометриту може застосовуватися фізіотерапія. Магнітотерапія за хронічного ендометриту використовується для зняття тривалого болю внизу живота. Електрофорез за хронічного ендометриту не застосовують, тому що матка розташована глибоко й електричний струм не проникає до її внутрішнього слизового шару.

Чи можна повністю вилікувати хронічний ендометрит?

За правильного підбору антибактеріальних препаратів хронічний ендометрит можна вилікувати повністю. Стійка ремісія хронічного ендометриту означає, що в слизовій оболонці матки припинився запальний процес, після чого ендометрій відновиться та стане сприятливим середовищем для імплантації яйцеклітини.

Чи можна завагітніти за хронічного ендометриту?

Завагітніти за хронічного запалення в матці можна, проте ймовірність настання вагітності та її успішного виношування в жінок з хронічним ендометритом нижча, ніж у здорових. Ускладненням хронічного ендометриту може стати безпліддя. Невиношування вагітності за хронічного ендометриту можливе, оскільки плодове яйце не може прикріпитися до пошкодженої слизової оболонки матки.

Як зберегти вагітність за хронічного ендометриту?

Перебіг вагітності після лікування хронічного ендометриту залежить від ефективності проведеної терапії. За стійкої ремісії після вилікуваного хронічного запалення в матці вагітність може пройти без ускладнень.

Перебіг вагітності за хронічного ендометриту може бути ускладнений аномаліями прикріплення плаценти (низьким прикріпленням або плацентарним передлежанням), а також підвищеним ризиком маткових кровотеч. Жінкам, які вдаються до допомоги допоміжних репродуктивних технологій, лікування хронічного ендометриту необхідно пройти перед ЕКЗ (екстракорпоральним заплідненням), щоб підвищити шанси на успішну імплантацію ембріона.

Ускладнення хронічного ендометриту

Наслідками хронічного ендометриту можуть стати безпліддя та звичне (хронічне) невиношування вагітності. Перебіг хронічного ендометриту також може ускладнюватися поширенням інфекції на сусідні органи малого таза (яєчники, маткові труби, піхву), формуванням інфекційних абсцесів у черевній порожнині та розвитком сепсису (системної інфекції всього організму) за потрапляння бактерій у кров.

Профілактика хронічного ендометриту

Профілактика хронічного ендометриту полягає в запобіганні інфекціям, що передаються статевим шляхом (за допомогою бар'єрних засобів контрацепції). Перед початком незахищеного статевого життя обом партнерам необхідно здати мазки з піхви та уретри на ІПСШ.

Для виявлення запальних захворювань репродуктивних органів на ранніх стадіях усім жінкам необхідно проходити профілактичні огляди у гінеколога не рідше ніж один раз на рік. Після пологів та операційних втручань на органах малого таза необхідно дотримуватися рекомендацій гінеколога та на один-два місяці утриматися від вагінальних статевих контактів, купання у відкритих і закритих водоймах і відвідування сауни. Секс-іграшки та гігієнічні засоби, що вводяться в піхву (тампони, менструальні чаші), мають бути чистими й обробленими згідно з інструкцією.

Популярні питання

Автор: Ковєхова Юлія

Лікар-гінеколог медичного центру «ДокторПРО» у Братиславі. Стаж роботи 22 роки.