Питання та відповіді стор. 3
Здрастуйте. Хламідіоз – одне з найпоширеніших захворювань статевої системи як у жінок, так і в чоловіків. Основними ознаками у чоловіків можуть бути білясті або гнійні виділення, кров'яні виділення під час сім'явиверження, печіння або різь під час сечовипускання, інколи можливі підвищена температура та загальна слабкість, хоча вони трапляються рідко і минають швидко.
Добрий день. Якщо ми підозрюємо сечокам'яну хворобу, то для цього нам знадобиться виконати загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, ниркові проби (креатинін, сечовина), ультразвукове дослідження або комп'ютерна томографія сечової системи.
У більшості випадків новоутворення шкіри періанальної та анальної ділянок мають доброякісний характер і представлені бородавками, папіломами та кондиломами, поява яких зумовлена інфікуванням вірусом папіломи людини. Бородавки являють собою шорсткі нарости на шкірі або слизовій оболонці, що мають широку основу. На відміну від бородавок, папіломи не мають широкої основи. Вона представлена тонкою «живильною» ніжкою. Кондиломи (загострені), по суті, це ті самі папіломи, тільки розташовуються переважно в ділянці геніталій, промежини, періанальної та анальної зон.
Прийнято вважати, що настання менструації обмежує проведення будь-яких оперативних втручань у плановому порядку. І цьому є вагоме фізіологічне обґрунтування. Судинні зміни в органах малого таза загалом, і в матці, зокрема, що передують кровотечі, регулюються рівнем спеціальних речовин-простагландинів, що продукуються її слизовою. Їхній вплив проявляється розширенням судин (вазодилятацією) і пригніченням здатності тромбоцитів формувати кров'яний згусток-тромб (інгібування агрегації тромбоцитів), що призводить до подовження часу кровотечі в усьому організмі. З іншого боку, вивільнення клітинами матки тканинного активатора плазміногену і, як наслідок, підвищення рівня плазміну, призводить до руйнування фібриногену і неможливості утворення фібринового згустку – посилення фібринолізу. Ці зміни, на відміну від попередніх, обмежені маткою і не виходять за її межі. Таким чином, щоб уникнути інтраопераційних технічних складнощів, пов'язаних із зайвою кровоточивістю, і пов'язаних із підвищеним ризиком розвитку післяопераційних ускладнень (у вигляді гематом і постгеморагічної анемії), заведено не виконувати оперативні втручання без життєвої необхідності за день до настання, під час і протягом двох днів після завершення менструації.
Гостра анальна тріщина у післяпологовому періоді доволі поширена патологія. Це обумовлено багатьма факторами, такими як: збільшена матка викликає зменшення кровопостачання нижнєампулярного відділу прямої кишки, що викликає уповільнення загоєння самої тріщини; порушення інервації та тонусу товстого кишківника та безпосередньо самої прямої кишки у післяпологовому періоді, закрепи, особливості дієти породіль. Лікування гострої анальної тріщини, як і більшості інших захворювань, може бути оперативним та консервативним. У конкретно вашому випадку (ранній післяпологовий період, грудне годування) починати треба з консервативного лікування. При консервативному лікуванні застосовують мазі, свічки, послаблювальні препарати, корректують дієту, звертають увагу на особисту гігієну.
Враховуючи вищенадані скарги, можна з високою долею вірогідності припустити наявність гемороїдальниї вузлів. Остаточний діагноз зможе поставити лікар проктолог після детального опитування, зовнішнього огляду, пальпації періанальної ділянки, прямої кишки та інструментальних методів дослідження, таких як аноскопія та ректороманоскопія. Починають лікування зовнішнього геморою треба з консервативних методів. В разі неефективності консервативного лікування або наявності ускладнень зовнішньо геморою, таких як тромбоз зовнішнього гемороїдального вузла, кровотеча застосовують малоінвазивні та оперативні методи лікування.
Проктит – це запалення слизової оболонки прямої кишки. Захворювання практично однаково часто зустрічається як у чоловіків, так і у жінок різного віку. До сприятливих чинників розвитку проктиту належать зловживання гострою і пряною їжею, алкоголем, енергетичними напоями, нерегулярне харчування і, як наслідок, часті закрепи, запальні захворювання статевої системи, деякі захворювання дистальних відділів прямої кишки, глистяні інвазії, стани імунодефіциту.
Виділяють гостру та хронічну форми проктиту. Гостра форма проктиту характеризується набряком і легкою ранимістю слизової оболонки прямої кишки, зміною складчастості. Залежно від патоморфологічного субстрату розрізняють катарально-геморагічний (гіперемія і петехіальні крововиливи на слизовій оболонці прямої кишки), катарально-гнійний (гнійні виділення в просвіті прямої кишки), поліпозний (поліпоподібні вегетації на слизовій оболонці прямої кишки), ерозивний (ураження слизової у вигляді виразки, що чергуються, та ерозій). Симптоматика гострої форми проктиту представлена болями в прямій кишці та промежині, що посилюються під час дефекації, тенезмами, появою гнійних кров'яних виділень під час акту дефекації, підвищенням температури тіла, свербінням та печінням у прямій кишці, лабільністю випорожнень, відчуттям втоми та нездужання.
Хронічний проктит представлений атрофічною, нормотрофічною і гіпертрофічною формами. Клінічна симптоматика зводиться до періодичних болів у ділянці малого таза або періанальній ділянці, тривалих закрепів, виділення слизу під час акту дефекації.
Правильний діагноз встановлюють на підставі даних ано- і ректороманоскопії, у деяких випадках – іригоскопії, результатів бактеріологічного дослідження калу, біопсії слизової прямої кишки.
Лікування може бути розписане ТІЛЬКИ фахівцем на основі результатів лабораторно-інструментальних аналізів і апаратних методів дослідження. Патогенетична терапія включає застосування різних видів антибактеріальних, противірусних і антигельмінтних препаратів. Симптоматична терапія передбачає застосування спазмолітичних, нестероїдних протизапальних засобів, репарантів у вигляді аерозолів і свічок. Позитивно себе зарекомендували щоденні очисні й лікувальні клізми та сидячі ванночки з відваром лікарських трав (календули, ромашки, череди, обліпихової олії).
Доброго дня. За наявності фосфатних каменів необхідно обмежити споживання продуктів, що містять фосфор і кальцій. Рекомендується виключити з раціону: молочні продукти, копченості, випічку, картоплю, спеції. Рекомендується збільшити вживання: м'яса, риби, яєць, круп, кислих яблук, кондитерських виробів і меду. Також важливо збільшити обсяг споживаної рідини до 2 літрів на день. Для визначення типу каменів у нирках рекомендується виконати комп'ютерну томографію сечовивідних шляхів із контрастуванням для отримання повної інформації про розміри та щільність каменів.
Розацеа – це хронічне захворювання шкіри із залученням судин, яке характеризується папуло-пустульозним висипом та еритемою і має вплив на якість життя. Важливо в лікуванні розацеа не вилікувати, бо це хронічне, рецидивне захворювання, а досягти стійкої ремісії. Що провокує загострення розацеа? Тригерні чинники: гаряча їжа, напої, алкоголь, куріння, перепади температур. Потрібно захищати шкіру від сонця, spf50. Використовувати тільки спеціалізовану космецевтику (звичайні креми, мазі не підходять!), приймати деякі препарати (стероїди). Тож, щоб впоратися із симптомами розацеа та досягти стійкої ремісії, в арсеналі в лікаря-дерматолога є достатньо ліків і методів (апаратні процедури). Лікування займає іноді багато часу (все залежить від форми і тяжкості розацеа), але кваліфікований лікар допоможе впоратися з цією проблемою і досягти стійкої ремісії. Я віддаю перевагу в лікуванні розацеа таким препаратам, як (метронідазол, івермектин, азелоїнова кислота...). Іноді може знадобитися пероральний прийом препаратів. Також дуже важлива дієтотерапія (уникати у своєму раціоні гарячої, гострої їжі, алкоголю, шоколаду).
У разі виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки рекомендовано регулярне відвідування лікаря мін. 2 рази на рік для контролю за станом і виключення повторного розвитку виразкових станів. Причинами розвитку можуть бути: інфекція Helicobacter pylori, протизапальні препарати, погіршення місцевого імунітету, фізичне та нервове перенапруження, алкогольна та нікотинова залежності, споживання шкідливої їжі в непомірних кількостях. Для підтримання стабільної ремісії рекомендовано підтримання збалансованого харчування та адекватної фізичної активності, що знижує ризик виникнення виразки та інших станів ШКТ. Загальні рекомендації по харчуванню включають в себе: режим харчування 3-4 рази на день в один і той самий час, уникати переїдань, останній прийом їжі за 3-4 години до сну, вживати їжу не поспішаючи, ретельно пережовуючи її. Необхідно уникати продуктів, які призводять до надмірної секреції шлункового соку (алкоголь, кава (натщесерце), шоколад, кетчупи, смажені, гострі страви, газовані напої, кислі соки, маринади). Для детальнішої інформації та індивідуальних рекомендацій зверніться до лікаря, який під час фізикального огляду та спілкування з вами визначить необхідність контрольних обстежень і профілактичного лікування.
Симптоми можуть вказувати на різні захворювання шлунково-кишкового тракту або поєднання кількох станів і захворювань, наприклад, порушення роботи жовчовидільної системи, формування кількох видів рефлюксу (порушення моторної функції верхніх відділів шлунково-кишкового тракту), формування вторинних змін з боку підшлункової залози, інфікування хелікобактер пілорі (можливі повторні інфікування навіть після проведеного лікування). За таких симптомів рекомендується звернення до лікаря, який може оцінити ступінь гостроти симптомів і призначити оптимальний обсяг дообстеження (можуть знадобитися УЗД ОЧП, ЕФГДС, клінічні та біохімічні аналізи). При виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки рекомендовано диспансерне спостереження мін. 2 рази на рік (ці стани мають тенденцію сезонних загострень навесні та восени). Для компенсації деяких станів на першому етапі рекомендую звернути вашу увагу на режим харчування 3-4 рази на день і питний режим, відстежувати режим сну та рівень тривожності (можливо, потрібно звертатися до психотерапевтів, неврологів), у харчуванні робити акцент на їжу свіжоприготовану, теплу, виключити копченості, ковбасні вироби, промислові соуси, мариновані продукти, промислову випічку та здоби. Не вживати солодкі газовані напої, алкоголь. За виразкової хвороби наліт на язиці зазвичай має сіруватий відтінок, при цьому протягом дня він може забарвлюватися в інші кольори напоями та їжею, які вживає людина. Поява жовтуватого нальоту може вказувати на наявність супутньої патології з боку жовчовидільної системи. Для більш детальної інформації зверніться до лікаря, який дасть вам рекомендації залежно від вашого стану.
Основною метою дієти в період загострення хронічного гастродуоденіту є зниження подразнення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Важливо, щоб раціон був насиченим і різноманітним. Рекомендується дотримуватися режиму харчування невеликими порціями. З раціону слід виключити алкоголь, жирні та смажені страви, копченості, маринади, а також сирі овочі та фрукти. Їжу краще вживати в теплому вигляді, переважно варену або приготовану на пару. Рекомендується обирати нежирні сорти м'яса та риби, яйця (у вигляді омлету або яєчні), добре відварені каші, відварені овочі, такі як буряк, морква, кабачки, картопля, гарбуз, а також супи з додаванням круп. Готувати страви слід безпосередньо перед вживанням. Важливо дотримуватися дієти протягом усього періоду загострення, а потім можна поступово розширювати раціон, проконсультувавшись із лікарем.
