Що таке урогенітальний (статевий) герпес?
Урогенітальний (статевий) герпес — це інфекційне захворювання, яке викликається вірусом простого герпесу першого та другого типів (ВПГ-1 і ВПГ-2). Генітальний герпес може супроводжуватися лихоманкою та висипом на шкірі статевих органів або протікати безсимптомно.
Генітальний герпес
Чим генітальний герпес відрізняється від звичайного?
Поставте своє питання Урологу «ОН Клінік»
Звичайний (оральний або простий) герпес проявляється висипом на обличчі та в ротовій порожнині. При генітальному герпесі у жінок і чоловіків з'являються висипання на статевих органах.
Причини появи урогенітального герпесу
Причиною появи урогенітального герпесу є потрапляння до організму вірусів ВПГ-1 або ВПГ-2. Захворювання може виникати у всіх вікових категорій.
Види генітального герпесу
Генітальний герпес може бути викликаний ВПГ-1, ВПГ-2 або двома типами вірусів. Інкубаційний період первинного генітального герпесу становить від 4 до 7 днів після статевого контакту. Тривалість гострої фази становить три тижні. Рецидивуючий герпес статевих органів характеризується чергуванням періодів загострення та ремісії (наприклад, кілька разів на рік). У порівнянні з первинною інфекцією симптоми рецидиву є менш вираженими, а клінічний перебіг — більш коротким.
Симптоми урогенітального герпесу
Ознаками урогенітального герпесу є болючі, наповнені рідиною червоні пухирці, які лопаються, змінюючись на виразки та струпи. Симптоми урогенітального герпесу:
- поколювання, дискомфорт, свербіж у паховій зоні;
- печіння при сечовипусканні, утруднення сечовипускання;
- закреп;
- підвищення температури;
- головний біль;
- збільшення пахових лімфатичних вузлів.
У жінок характерною ознакою герпесу є висипання на статевих губах і промежині. При генітальному герпесі у жінок можуть з'являтися прозорі виділення з піхви. У чоловіків при генітальному герпесі виникає висип на шкірі мошонки та слизовій статевого члена. Крім статевих органів, герпес може з’являтися на стегнах, попі (сідницях) та області навколо ануса.
Яким шляхом передається статевий герпес?
Генітальний герпес передається під час сексу з інфікованою людиною через слину, пошкоджені ділянки, виразки на шкірі та слизових оболонках при безпосередніх контактах. Коли вірус потрапляє на слизову оболонку статевого органу, він проникає у товщу тканини та руйнує клітину, у якій оселився, а в місці контакту виникає запалення. Вірус починає активно розмножуватися, а інфікована людина стає носієм вірусу протягом усього життя. Чинники ризику інфікування статевим герпесом:
- ранній початок статевого життя;
- велика кількість статевих партнерів;
- перенесені захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);
- переохолодження;
- психоемоційні стреси;
- генетична схильність.
Неонатальна форма статевого герпесу може передаватися від матері до дитини під час пологів. Інфікування вірусом не відбувається при перебуванні в басейні, через сантехніку, шматкове мило, постільну білизну та побутові предмети.
Чи можна заразитися генітальним герпесом від герпесу на губах?
Герпес, який з’являється на губах, може спровокувати генітальну форму захворювання при оральному сексі. Для профілактики інфікування потрібна бар’єрна контрацепція.
Чи можна заразитися генітальним герпесом без статевого акту?
Вірус герпесу може передаватись через поцілунки. Ризик інфікування також підвищується при дотику до пошкоджених ділянок шкіри людини, зараженої урогенітальним герпесом.
Як діагностують урогенітальний герпес?
Лікар проводить огляд та аналізує скарги. Діагностика може включати лабораторні аналізи крові на герпес, що дозволяють виявити антитіла до вірусу. Також для діагностики може здійснюватися забір рідини з пухирців або виразок у промежині.
Способи лікування урогенітального герпесу
Лікування генітального герпесу включає прийом противірусних препаратів. Терапевтичні курси прийому препаратів допомагають полегшити симптоматику при загостреннях захворювання, зменшити ризик ускладнень і передачі вірусу партнеру при статевих контактах. При сильних болях у ділянці висипів лікування урогенітального герпесу доповнюється пероральними нестероїдними протизапальними засобами та місцевими анальгетиками. Тривалість курсу та схеми лікування таблетками та мазями при генітальному герпесі підбирає лікар.
Ускладнення урогенітального герпесу
Якщо не лікувати герпес, вірус через кровотік може поширитись на внутрішні органи. Ускладнення урогенітального герпесу:
- зміна кольору, набряки, виразки шкірних покривів (при ослабленій імунній системі);
- герпетична екзема (розвивається при інфікуванні ділянки шкіри, ураженої атопічною екземою);
- запалення статевих органів, уретри, стравоходу, легень, прямої кишки;
- біль в очах, помутніння зору;
- мієлорадикуліт (запалення спинного мозку та спинномозкових нервів).
При слабкому імунітеті інфекційні агенти можуть вражати центральну нервову систему, викликаючи неврологічні захворювання та набряк головного мозку (енцефаліт). У чоловіків на фоні урогенітального герпесу може розвинутись еректильна дисфункція.
Генітальний герпес під час вагітності
Урогенітальний герпес, що діагностується у жінок під час вагітності, може спровокувати розвиток неонатального герпесу у дитини. Ймовірність ускладнень підвищується при вірусному інфікуванні протягом останніх шести тижнів вагітності. Для лікування генітального герпесу при вагітності застосовують противірусні препарати (схема прийому підбирається з урахуванням ризику побічних ефектів). У разі відсутності ознак загострень перед пологами жінка може народжувати природним шляхом (без кесаревого розтину).
Генітальний герпес у новонароджених
Зараження дитини може статися внаслідок контакту з вірусом вагінального герпесу у шийці матки чи піхві. При підтвердженому діагнозі у матері слід проявляти особливу обережність у перші вісім тижнів життя дитини (регулярно мити руки та утримуватись від поцілунків). У разі появи у новонародженого ознак герпесної інфекції (млявості, лихоманки, втрати апетиту або висипу) слід звернутися до педіатра.
Чи можна вести статеве життя із герпесом?
Статеві контакти при герпесі на статевих органах у чоловіків і жінок можуть призвести до інфікування партнера. Для запобігання поширенню інфекції необхідно користуватися презервативами та приймати противірусні препарати, призначені за результатами консультації гінеколога чи уролога. При загостреннях, що супроводжуються появою висипу та виразок на статевих органах у жінок і чоловіків, рекомендується утримуватись від сексу.
Що провокує рецидив генітального герпесу?
Рецидиви генітального герпесу виникають, коли вірус активно розмножується на поверхні шкіри, викликаючи появу виразок. З часом частота та ступінь тяжкості рецидивів можуть знижуватися. Локалізація висипу при рецидиві не завжди збігається з областю, ураженою під час первинної появи герпесу.
Ймовірність рецидиву підвищується на фоні стресу, перенесених хвороб, операцій, ослаблення імунної системи, інтенсивної дії ультрафіолету, у жінок – у період менструації. Для полегшення симптоматики у жінок і чоловіків лікарі можуть рекомендувати пацієнтам з рецидивною формою захворювання прийняти ліки від генітального герпесу після появи болю, поколювання або першого пухирця.
Чи можна позбутися статевого герпесу назавжди?
Статевий герпес є невиліковним захворюванням. Прийом ліків допомагає зменшити тривалість і рівень тяжкості симптомів, а також знизити ймовірність передачі інфекції здоровій людині. Окрім прийому медикаментів, можна прикладати до уражених геніталій пакет з льодом і приймати теплу ванну без мила (не більше, ніж 20 хвилин). Необхідно уникати носіння тісного одягу.
Як харчуватися при генітальному герпесі?
Харчові продукти безпосередньо не можуть вплинути на активність вірусу герпесу, проте харчування, спрямоване на зміцнення імунної системи, сприяє підвищенню опірності організму вірусній інфекції. Продукти та поживні речовини, які можна включити до раціону при генітальному герпесі:
- вітамін A (шпинат, броколі);
- вітамін С (цитрусові, болгарський перець);
- вітамін E (насіння соняшнику, мигдаль);
- магній (імбир);
- омега-3 жирні кислоти (сардина, скумбрія, лосось).
Також рекомендується вживати цинк, селен, вітамін D. Необхідно скоротити вживання продуктів, які містять трансжири (наприклад, маргарину) та насичені жири (червоного м'яса).
Профілактика урогенітального герпесу
Для запобігання інфікуванню вірусом герпесу необхідно уникати незахищених статевих контактів, поцілунків і спільного використання предметів, які контактують зі слиною. Не слід займатися сексом, якщо один з партнерів має симптоми урогенітального герпесу. Також необхідно регулярно проходити обстеження на наявність герпесу та захворювань, що передаються статевим шляхом.
Урологія в ОН Клінік Одеса (Таїрова)
Популярні питання
Зовнішні прояви генітального герпесу можна сплутати із ЗПСШ (наприклад, з уретритом чи кандидозом). Деякі ознаки герпесу схожі на симптоми подразнення від укусів комах, контактного дерматиту від використання презервативів і смазки або внаслідок тертя геніталій під час полового акту. Щоб унеможливити помилки діагностування, слід здати аналізи, які дозволяють визначити тип інфекції.
Для прискорення загоєння генітального герпесу необхідно якомога раніше розпочати лікування (відразу після виявлення перших ознак захворювання). На швидкість загоєння може впливати стан імунної системи, тому слід зміцнювати імунітет шляхом здорового харчування, дотримання гігієни, уникнення стресів і перевтоми.
Зменшити частоту та тривалість рецидивів генітального герпесу (наприклад, на статевому члені або піхві) можна за рахунок супресивної (безперервної) терапії. Супресивне лікування включає прийом противірусних засобів протягом тривалого часу (кількох місяців). Препарати допомагають не лише запобігти ускладненням, але й зменшити ризик передачі вірусу при статевих контактах.
Вітаміни не можуть замінити противірусні препарати від урогенітального герпесу, але можуть бути доповненням до лікування та сприяти зміцненню захисних сил організму. За погодженням з лікарем лікувальний курс можна доповнити вітамінами A, C, D та E.
Тривалість лікувального курсу становить від кількох днів до кількох місяців і залежить від форми захворювання та від ступеню тяжкості симптомів. При загостреннях генітального герпесу у чоловіків і жінок необхідно розпочати лікування впродовж доби після появи перших ознак хвороби. Часті спалахи герпесу можуть вимагати щоденного використання противірусних препаратів протягом 6-12 місяців. Дозування та частота прийому медикаментів підбираються під час консультації уролога чи гінеколога.
Артем
5 місяців тому
