Целіакія розвивається у дітей-носіїв білка HLA-DQ. Непереносимість глютену зустрічається у 1% населення країн Європи та Північної Америки. В Україні целіакія зустрічається у 0.5% населення. У більшості дітей захворювання протікає безсимптомно чи симптоми виявляються мінімально. У деяких трапляються атипові форми з явними ознаками захворювання.
Єдиний спосіб лікування з доведеною ефективністю - строга безглютенова дієта, тому при дотриманні харчового раціону хвороба не дається взнаки. У цій статті ми розберемо такі питання: що таке глютен, у яких продуктах він міститься, як проявляється целіакія, методи діагностики та лікування хвороби. Слід пам'ятати: целіакія не вирок, а спосіб життя.
Що таке глютен
Клейковина або глютен – це рослинний білок. Він міститься в рослинах як поживний запас для паростків. Глютен міститься переважно в злакових: пшениці, житі та ячмені. Глютен затребуваний у харчовому виробництві: клейковина надає тісту еластичність та зберігає його форму, тому він становить 80% всього білка, що міститься у хлібі.
При наявності целіакії цей білок організмом не засвоюється. Незважаючи на це, дитина, яка не отримує глютен з їжею, розвивається здоровою. Як білок глютен нейтральний: він не шкодить, але й не приносить користі дитині (якщо говорити про адекватну кількість). Це проста харчова добавка, яку промисловці використовують для надання продукту форми та еластичності. Тому часто написи на харчових продуктах «без глютену» від несумлінних компаній – маркетинговий хід, який змушує людей думати, що клейковина шкідлива та вибирати «безпечний» продукт. Насправді клейковина шкідлива лише дітям з целіакією.
Деякі батьки бояться, що якщо їхні діти вживатимуть їжу з глютеном, виникне целіакія. Це не так: непереносимість глютена – це вроджене захворювання, яке виникає у дітей через збої в генетичному апараті та імунній системі. Тому дітям без целіакії можна їсти глютен з прикормом та іншими продуктами.
Продукти, що містять глютен
Поставте своє питання Дитячому гастроентерологу «ОН Клінік»
Список продуктів, де може бути глютен:
- пшениця (хліб, макарони, випічка);
- жито, овес, ячмінь;
- сухі сніданки (крім справжніх кукурудзяних пластівців);
- ковбаси;
- консерви;
- солодощі;
- густі соуси;
- йогурти;
- хліб та кондитерські вироби: хліб, сухарі, вафлі, пироги, сушки, печиво, здоба, торти, випічка з борошна в попередньому списку, кукурудзяні пластівці та палички, ячмінний солод та патока, кондитерські присипки, глазур, пекарський порошок;
- макарони з пшениці та зернових культур: спельти, полби, тритикале та дуруму;
- м'ясо, риба та напівфабрикати: ковбаса, паштет, пельмені, шинка, сосиски, вареники, котлети, продукти в панірувальних сухарях, консерви в томатному соусі, бульйонні кубики, крабові палички;
- десерти: вершки, джеми, повидло, шоколад, снеки, сироп;
- напої: порошкові концентрати чаю, пиво та квас, ячмінний та вівсяний кисіль;
- інші продукти: оцет, жувальна гумка, барвники.
Список продуктів взято з інформаційного сайту «Регіональний центр з питань непереносимості глютену». У деяких із цих продуктів глютен міститься у невеликих кількостях, тому що під час виробництва їжі частинки клейковини потрапляють у сировину.
Перед покупкою ознайомтеся з його хімічним складом. Зазвичай виробники пишуть на своєму виробі "без глютену", тобто продукт дозволений дітям з целіакією.
Симптоми алергії на глютен
Найбільш яскраво симптоми виявляються у дітей віком до 1-2 років життя. Перший період хвороби – латентний чи прихований. Він триває з моменту, коли батьки ввели до раціону дитину глютен. Латентний період триває від кількох днів до кількох років. Симптомів на цій стадії немає. Наступний період – активаційний. Він проявляється вираженими симптомами. Внаслідок постійного потрапляння алергену в організм може почати розвиватись дитячий атопічний дерматит.
Ознаки непереносимості глютену у дітей:
- болі в животі;
- рясна діарея з неприємним запахом;
- у калі виявляються частинки жиру;
- здуття живота і рясний вихід газів;
- блювання;
- запори;
- знижений апетит;
- уповільнення психомоторного розвитку;
- періодична втрата ваги;
- ослаблення м'язової сили;
- млявість та безініціативність дитини.
Як правило, період активації починається через 1.5-2 місяці після введення в раціон прикормів з клейковиною: сухариків, хліба, манних, пшеничних та мультизлакових каш. Іноді період яскравих симптомів починається після того, як дитина перенесла інфекційне захворювання. Найчастіше це кишкова чи респіраторна вірусна хвороба.
Для симптомів непереносимості глютену характерна послідовність. Зазвичай спочатку виникають розлади випорожнень. Вони стають пінистими, жирними, виділяються у великих обсягах та видають неприємний запах. Згодом знижується апетит і у дитини виникає блювота. Сам хворий стає млявим, дратівливим, часто плаче та погано спить.
У дітей шкільного віку симптоматика целіакії дещо відрізняється:
- постійна втома та швидка стомлюваність;
- дратівливість та втрата інтересу до захоплень;
- частий біль у животі;
- нудота та блювання;
- надлишкове газоутворення;
- запори;
- на шкірі виникають маленькі ділянки запалення;
- випадання волосся;
- у роті та на губах з'являються виразки;
- карієс та дефекти емалі на зубах;
- болять кістки та суглоби;
- головний біль, порушення координації, поверхневий сон;
- затримка статевого розвитку.
Діти старшого віку на початку хвороби зазвичай скаржаться на тупі та ниючі болі в животі. Часто дитина при болях у животі вказує на пупкову ділянку.
Хронічна целіакія, яка довго не діагностується, може призвести до інших захворювань:
- злоякісні пухлини: аденокарцинома тонкої кишки або стравоходу, неходжкінська лімфома. За даними досліджень, у хворих дітей з целіакією ці патології виникають частіше, ніж у здорових;
- остеопороз: знижується щільність кісток та зменшується концентрація мінералів у тканинах;
- репродуктивні недуги: пізніше настає перша менструація, може призвести до безпліддя у хлопчиків;
- аутоімунні захворювання виникають у 10 разів частіше у дітей з целіакією: цукровий діабет, патології щитовидної залози, кардіоміопатія.
Проблема целіакії полягає в тому, що немає жодного конкретного симптому, який міг би вказати на хворобу. Крім того, целіакія може протікати безсимптомно. Часто глютенова непереносимість зустрічається при цукровому діабеті, епілепсії, хворобі Аддісона, аутоімунному міокардиті, гепатиті, холангіті, синдромі Дауна, Шерешевського-Тернера та Шегрена, нейропатії, виразковому коліті та хворобі Крона. Якщо дитина має одне з перелічених захворювань, вона потрапляє в групу ризику розвитку целіакії.
Діагностика целіакії у дітей
Діагностика целіакії ґрунтується на загальному огляді та результатах дослідження. На прийомі лікар оглядає дитину і розпитує батьків про окремі симптоми: який характер випорожнень, чи скаржиться дитина на біль у животі, який у неї апетит, як часто вона роздратована. Однак найбільш точні та інформативні методи діагностики – серологічні аналізи та ендоскопічне дослідження тонкої кишки.
Перший метод – серологічний (Anti-tTG). Він спрямований на виявлення антитіл до тканинної трансглутамінази, які утворюються в тонкому кишечнику при контакті з глютеном. Метод Anti-tTG – високочутливий метод, який знаходить антитіла у 98% випадків. Для дослідження беруть кров із вени. Є швидка альтернатива – експрес-тест (POC tests), який дозволяє знайти антитіла до тканинної трансглутамінази за 10 хвилин.
Другий серологічний метод – виявлення антитіл до ендомізії (EMA), які утворюються у міжклітинній речовині слизової оболонки тонкого кишечника. Для проведення діагностики потрібне спеціальне обладнання. Тому найчастіше використовують попередній метод – Anti-tTG.
Якщо в сироватці крові виявили антитіла, призначається дослідження тканин та клітин слизової оболонки тонкої кишки. Для цього використовується метод езофагогастродуоденоскопії. Зонд вводиться в травну трубку дитини і досягає дванадцятипалої кишки, де лікар бере 4 шматочки тканини (біопсія) для дослідження у лабораторії.
Ендоскопічне дослідження має проводитися, коли дитина вживає з їжею глютен. В іншому випадку слизова оболонка тонкої кишки може швидко відновитися – це ускладнить діагностику. Для оцінки стану кишечника під мікроскопом досліджуються крипти та ворсинки, які при целіакії ушкоджуються найбільшою мірою.
Якщо ендоскопіст виявив ушкодження тканин і у дитини в сироватці крові є антитіла до тканинної трансглутамінази, лікар ставить діагноз целіакія. Однак у 2012 році Європейське співтовариство дитячих гастроентерологів, гепатологів та нутриціологів (ESPGHAN) розробило протокол, згідно з яким для встановлення діагнозу достатньо результатів лише серологічного дослідження. Іноді через спробу самостійного лікування батьки дають дитині безглютенові продукти. Тоді для діагностики непереносимості глютена призначається провокаційний тест, у якому дитина вживає продукти з глютеном. Для контролю за станом кишки потрібно провести дві ендоскопії: першу – на тлі безглютенової дієти, другу – після появи симптомів целіакії. Це потрібно для того, щоб оцінити зміни слизової оболонки тонкого кишківника при контакті з глютеном.
Як лікувати целіакію
Запишіться на консультацію по лікуванню дитячих гастроентерологічних захворювань
Сучасні стандарти лікування целіакії вимагають строгу безглютеновую дієту протягом усього життя. Дієта призначається як дітям із явними симптомами, так і без них. Під час лікувальної дієти дитина повинна перебувати під наглядом дієтолога та педіатра. Принципово відмовитися не тільки від продуктів, які містять глютен у великих кількостях, а й від продуктів, у яких присутній «прихований» глютен, тобто ті, до яких клейковина потрапляє як добавка.
Якщо на тлі целіакії у дитини виникла важка білково-енергетична недостатність з порушенням водно-сольового балансу, її потрібно госпіталізувати до гастроентерологічного стаціонару. Там проведуть діагностику, відновлять порушений обмін речовин та підберуть харчування. Госпіталізація триває від 14 днів. Якщо у дитини симптоми целіакії виражені слабо, вона може лікуватися у денному стаціонарі протягом двох тижнів. У разі коли хвороба протікає безсимптомно, за рекомендацією лікаря дитину можна лікувати вдома.
Пацієнт із целіакією має спостерігатися довічно. За дитиною закріплюється дитячий гастроентеролог чи сертифікований дієтолог. Після встановлення діагнозу протягом перших двох років потрібно відвідувати лікаря кожні 6 місяців. Починаючи з третього року, достатньо одного прийому у лікаря на рік. Дитині також показано профілактичне щеплення проти пневмококової інфекції, оскільки є підвищений ризик інфікування. Щеплення проводиться у період ремісії.
Дієта при целіакії
Індивідуальну безглютенову дієту призначає дієтолог на консультації. Безглютенова дієта - це повна відмова від продуктів, що містять клейковину. До них відноситься будь-яка їжа, в якій є пшениця, ячмінь та жито. Дозволені продукти харчування:
- всі свіжі та сушені фрукти та овочі, необроблені борошном та крохмалем;
- хліб і зернові: можна вживати ті продукти, які виробляються підприємствами. Зазвичай, вони вказують на упаковці знак перекресленого колоса. Можна їсти безглютенові продукти: хліб, макарони, солодощі та додавати до страв борошняні суміші;
- гречка, рис, пшоно, амарант, кіноа;
- м'ясо та риба: їх можна їсти, якщо при покупці в магазині вони знаходяться в окремій секції від панірованих продуктів та напівфабрикатів. Можна їсти сосиски, копченості та ковбаси, якщо на упаковці позначається відсутність глютену;
- молочні продукти: молоко, сир, тверді сири, сир Камамбер без добавок, кефір, олія, йогурт та плавлені сирки без добавок, молоко згущене зі знаком «без глютена»;
- добавки та приправи: дріжджі, сироп глюкози-фруктози, ванільний цукор, соєвий соус, майонез, какао;
- напої: листяний чай та заварну каву, соки без м'якоті, напої з цикорію, напої з какао, фруктові та ягідні компоти.
Зазвичай у великих магазинах та магазинах з імпортною продукцією продаються спеціальні безглютенові продукти: суміші, борошно, солодощі, батончики, каші. Ці продукти маркуються згідно зі стандартами Євросоюзу – «gluten-free». Це означає, що компоненти продукту перевірені в лабораторії і можуть додаватися в раціон дітям з непереносимістю глютена.
Правила поводження з продуктами, які мають знати всі батьки дітей із целіакією:
- виділіть окреме місце, наприклад, шафку, для безглютенових продуктів: в іншому випадку частинки звичайної каші можуть потрапити в безглютенову борошняну суміш;
- після приготування продуктів із глютеном завжди ретельно прибирайте робочі поверхні на кухні;
- використовуйте окремий посуд та місце у холодильнику для безглютенових страв;
- не можна використовувати те ж саме кухонне приладдя для перемішування їжі;
- перед приготуванням їжі переконайтеся, що на кухні в повітрі немає пилу з пшеничного борошна;
- не можна класти продукти з клейковиною та безглютенову їжу на одну тацю, тарілку, дошку чи сковороду.
Щоденне меню допоможе скласти дієтолог з урахуванням віку дитини та її індивідуальних кулінарних уподобань.
Дитяча гастроентерологія в Дитячому відділенні в Миколаєві
