Несправжній круп або гострий обструктивний ларингіт – це невідкладна патологія, за якої вражаються верхні дихальні шляхи. В основі несправжнього крупа лежить різке звуження просвіту гортані: порушується дихання, з'являється кашель, що «гавкає», і осиплість голосу. На несправжній круп хворіють діти від 6 місяців до 6 років. Це зумовлено анатомією та фізіологією дихальних шляхів: у дітей малий діаметр присінка та воронкоподібна форма гортані, голосові зв'язки короткі та розташовані високо. Ці особливості будови сприяють розвитку крупів.
У дітей різного віку поширеність крупа неоднакова: понад 50% пацієнтів – діти віком від 2 до 3 років, рідше трапляються діти віком від 6 до 12 місяців. Діти старші за 5 років майже не хворіють на несправжній круп.
Від чого буває несправжній круп?
Гострий обструктивний ларингіт розвивається через вірусну інфекцію. 80% випадків крупу – це результат діяльності вірусу парагрипу. Інші 20% – це вірус грипу А та B, респіраторно-синцитіальний вірус, ентеровірус, аденовірус, риновірус або коронавірус.
Ризик захворіти на круп підвищують наступні фактори:
- незрілість рефлексогенних зон;
- переважання парасимпатичної нервової системи;
- м'який і податливий хрящовий скелет;
- вроджені аномалії дихальних шляхів.
До факторів також належить алергія на ліки, ураження центральної нервової системи під час пологів, недоношеність, надмірна маса тіла дитини та наявність алергій у батьків.
Джерело інфекції – хвора людина, яка передає віруси чи бактерії через кашель та чхання. Інкубаційний період – від 7 до 10 днів. Захворюваність на несправжній круп залежить від сезону: ризик зараження підвищується восени та взимку.
Симптоми несправжнього крупу
Поставте своє питання Дитячому дерматовенерологу «ОН Клінік»
Несправжній круп починається з неспецифічних симптомів. У перші три дні після початку хвороби у дитини з'являється кашель і нежить, піднімається температура тіла до 37-39°С. Дитина збуджена, погано спить, плаче, відмовляється від іграшок і не хоче вживати їжу.
Ознаки хвороби починаються через 3 дні після інкубаційного періоду. Зазвичай симптоми загострюються увечері чи вночі. Дитина раптово прокидається від «гавкаючого» та грубого кашлю. З'являється шумне та утруднене дихання, ніби дитині не вистачає повітря. Дитина лякається, починає турбуватися та плакати. Цей стан триває ще 1-2 дні.
Симптоми обумовлюються поступовим запальним набряком у підскладковій ділянці гортані. Голосові зв'язки просочуються клітинним інфільтратом, але в стінках дихальних шляхів накопичується густе мокротиння.
На цій стадії з'являються головні симптоми несправжнього крупу:
- осиплість голосу (дисфонія);
- утруднений вдих;
- «гавкаючий», уривчастий і короткий сухий кашель.
До клінічної картини приєднується інспіраторний стридор. Це свистяче дихання, яке виникає через те, що повітря швидко проходить через звужений просвіт гортані.
Коли дитині стає важко дихати, підключається допоміжна дихальна мускулатура грудної клітки, втягуються надключичні та яремні ямки. Зовнішньо стає помітно, як у дитини розширюються крила носа, щоб вдихнути більше повітря.
Через нестачу кисню у крові з'являються інші симптоми. Дитина стає млявою або збудженою. Шкіра набуває блідого відтінку, а область навколо рота стає синього кольору.
Як протікає несправжній круп?
Хвороба у дітей протікає по-різному. Тяжкість хибного крупа визначається чотирма ступенями:
- Перший ступінь тяжкості. Дитина періодично збуджується або стає млявою, але ясність свідомості зберігається. Видно роздуті крила носа, дихання не прискорене. Є легка захриплість і кашель. За незначного фізичного навантаження дихання стає гучним. Перший ступінь триває від 2-3 годин до 1-2 днів.
- Другий ступінь. Свідомість ясна, але дитина перебуває у постійному збудженні: плаче, кричить, неспроможна всидіти дома, не спить. Під час дихання втягуються міжреберні проміжки. Дихання та пульс злегка прискорені. У стані спокою дитина голосно дихає. Обличчя бліде. Другий ступінь триває до 3-5 днів.
- Третій ступінь. Свідомість сплутана: дитина дезорієнтована, загальмована і сонлива, може не впізнавати рідних і не розуміти, де знаходиться. У дихальний акт включена вся допоміжна мускулатура грудної клітки. Дихання поверхневе. Голос сів. Кашель грубий і гучний.
- Четвертий ступінь тяжкості. Це стан асфіксії, коли кисень майже не потрапляє у легені. Дитина непритомна, допоміжна мускулатура майже не бере участь у дихальному акті. Саме дихання уривчасте та непостійне. Пульс тяжко прощупується. Через серйозне порушення газового складу крові можуть виникати судоми.
Гострий обструктивний ларингіт може ускладнитися бактеріальним трахеїтом, гнійним ларинготрахеобронхітом і пневмонією. У найважчих випадках настає смерть.
Якщо ви виявили специфічну тріаду симптомів (осиплість голосу, кашель, що «гавкає», і утруднений вдих) і ознаки гострої респіраторної вірусної інфекції (підвищена температура тіла, нежить, сонливість або занепокоєння у дитини), викличте швидку допомогу.
Для діагностики лікарі збирають анамнез, скарги та інформацію про вакцинацію. Лікар оглядає дитину, вимірює температуру тіла, фіксує кількість дихальних актів і частоту серцевих ударів. Після цього призначаються лабораторні та інструментальні методи: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, рентгенографію, вірусологічну діагностику, бактеріологічне дослідження. Щоб уточнити діагноз, лікар запрошує на консультацію ЛОР-фахівця та призначає фіброендоскопію гортані.
Батьки можуть викликати лікаря додому. У такому випадку лікар проводить експрес-діагностику: оцінює голос, наявність «кашля, що гавкає», дивиться на дихання дитини, уточнює давність появи ознак гострої респіраторної вірусної інфекції. Щоб об'єктивно оцінити стан дитини, лікар оцінює тяжкість хворого за шкалою Вестлі. У цю шкалу входять такі показники: шумне дихання, що свистить, синій відтінок шкіри, ступінь свідомості, дихання і втягнення допоміжної мускулатури в дихальний акт.
Якщо об'єктивно у дитини 2, 3 або 4 ступінь тяжкості, показана термінова госпіталізація. Остання також показана у таких випадках:
- дитині менше 1 року;
- ліки не дали ефекту;
- дитина народилася недоношеною;
- у хворого є супутнє захворювання чи вроджені аномалії розвитку.
Якщо ви бачите, що у дитини другий і тяжчий ступінь, є показання до госпіталізації, викликайте швидку допомогу або добирайтеся до лікарні своїм ходом.
Лікування несправжнього крупа у дітей
Завдання лікаря – якнайшвидше відновити дихання, покращити загальний стан дитини та попередити прогресування стенозу гортані. Для цього лікар призначає глюкокортикостероїди, які блокують запалення, знімають місцевий набряк і зменшують проникність судинних стінок.
Під час надання невідкладної допомоги використовується струнний або мембранний небулайзер, який містить глюкокортикостероїд – будесонід. Ця речовина швидко потрапляє в дихальні шляхи та має сильну місцеву протизапальну та судинозвужувальну дію. Ефект настає через 15-30 хвилин після введення ліків. Стійкий ефект будесоніду настає на 3-6 год. Якщо немає будесоніду, бригада швидкої медичної допомоги використовує епінефрін – гормон надниркових залоз.
У госпітальних умовах для лікування гострого обструктивного ларингіту застосовуються системні глюкокортикостероїди – дексаметазон або преднізолон. Для стабілізації стану ліки вводяться ще 2-3 дні. Коли дитині стає краще, лікар знижує дозу.
Для лікування несправжнього крупу використовуються й інші засоби:
- противірусні: вони призначаються, якщо лікареві відомо, що несправжній круп вірусного походження. Доведену клінічну ефективність мають інгібітори нейрамінідази, які зупиняють вірус грипу. Найбільший ефект від противірусних засобів спостерігається у перші 48 годин після початку хвороби;
- антибактеріальні засоби: призначаються якщо є лабораторні ознаки бактеріального походження. З іншого боку, вони даються дитині, якщо спостерігаються ускладнення бактеріальної природи;
- якщо є непрохідність нижніх дихальних шляхів, лікар призначає бронхолітичні препарати, наприклад, беродуал або сальбутамол;
- коли гострий період хвороби пройшов, лікар призначає муколітики – ліки, які розріджують мокротиння. Медикаменти вводяться шляхом інгаляції або внутрішньо.
Лікар спостерігає маленького пацієнта протягом кількох днів. Лікування вважається ефективним у таких випадках: гортань пропускає повітря та дитина вільно дихає, температура тіла в нормі, відсутні бактеріальні ускладнення. Якщо критерії дотримані, дитина виписується зі стаціонару.
Що робити після виписки з лікарні:
- наступного дня після виписки слід викликати дільничного лікаря для огляду дитини;
- продовжувати симптоматичне лікування гострої респіраторної вірусної інфекції;
- вакцинувати дитину від грипу протягом двох тижнів після повного одужання (якщо щеплення не було зроблено до цього).
Батькам слід забути про засоби народної медицини, коли у дитини гострий обструктивний стеноз. Поки використовуються неефективні та неперевірені «бабусині» методи лікування, наростає набряк гортані й дитині стає все важче дихати.
Поки батьки чекають на бригаду швидкої допомоги, потрібно заспокоїти дитину і скористатися методом терапії, що відволікає - поставити зігріваючий компрес на шию з вазеліновим маслом. Суть методу в тому, що тепло має місцеву дію на м'які тканини: розслаблюються м'язи шиї та дитині стає легше дихати. Слід запам'ятати, що це дасть лише тимчасовий ефект і не можна замінювати повноцінне лікування компресом, що зігріває. Не рекомендується використання парових інгаляцій. Вони виключені з міжнародних протоколів лікування крупу.
Який лікар лікує несправжній круп?
Несправжнійй круп та його ускладнення лікує лікар-педіатр, дитячий інфекціоніст та лікар бригади швидкої допомоги.
Як запобігти несправжньому крупу у дитини?
Щоб запобігти у дитини несправжньому крупу, потрібно дотримуватися наступних заходів:
- щороку вакцинувати від грипу;
- підвищувати загальну опірність організму дитини до інфекцій правильним харчуванням і повноцінним сном;
- запобігати інфекції постійним та ретельним миттям рук, провітрюванням прохолодним та вологим повітрям у кімнаті, рясним питвом.
Деяким методам профілактики слід залишитися в історії. Наприклад, профілактика вітаміном С, рослинними засобами та гомеопатичними препаратами не має доведеної ефективності.
Дитяча дерматовенерологія в Дитячому відділенні «ОН Клінік Харків» (м. Палац Спорту)
