Що таке фригідність?
Під фригідністю розуміють відсутність реакції організму на сексуальні дії (дотики, пестощі, стимуляцію ерогенних зон), що призводить до ускладнення чи неможливості досягти оргазм. Також фригідність може інтерпретуватися як стан, за якого формується відраза до статевого життя.
Чи правильно використовувати термін «фригідність» для сексуальної дисфункції у жінок?
Фригідність не належить до категорії медичних термінів і може використовуватися для опису почуттів жінок щодо самих себе чи почуттів чоловіків щодо жінок. Симптоми, характерні для фригідності, коректно називати проявами жіночої сексуальної чи психосексуальної дисфункції, зниженням або втратою сексуальної активності.
Причини фригідності
Жіночі сексуальні розлади можуть виникати на фоні депресії, підвищеної тривожності, стресу чи перевтоми. Інші причини фригідності:
- побічні ефекти від використання антидепресантів, гормональних контрацептивів, психоактивних або седативних препаратів;
- недорозвиненість статевих органів;
- розтягнення вагінальних м'язів;
- гормональні збої (через гормональний дисбаланс у жінки можуть виникнути труднощі з досягненням оргазму після народження дитини чи під час клімаксу);
- ниркова чи печінкова недостатність;
- гінекологічні чи урологічні захворювання, що викликають біль під час статевого акту (наприклад, сухість піхви, міома матки, вагініт або цистит);
- цукровий діабет;
- серцево-судинні захворювання (наприклад, атеросклероз);
- хвороби печінки (наприклад, цироз);
- ендокринні захворювання (наприклад, пухлини гіпофіза, гіпотиреоз);
- неврологічні хвороби (наприклад, розсіяний склероз);
- травми статевих органів під час пологів;
- перенесені операції з видалення матки й яєчників;
- зловживання спиртними напоями.
Жінка може «стати фригідною» через негативний сексуальний досвід, пережиті травмувальні події та підвищене занепокоєння про небажані наслідки статевих контактів. Наприклад, ризик розвитку психосексуального розладу в жінок може підвищуватися через побоювання щодо болісних відчуттів під час сексу, незапланованої вагітності чи виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ).
Які бувають види сексуальної дисфункції у жінок?
Класифікація розладів сексуальності визначається на підставі переважаючих симптомів. Виділяють чотири види сексуальної дисфункції у жінок:
- розлади бажання (зниження чи відсутність сексуального потягу, інтересу до сексу);
- розлади збудження (нездатність збудитися чи підтримувати збудження під час сексу);
- відсутність оргазму чи труднощі з його досягненням за тривалого сексуального збудження та стимуляції;
- біль під час сексу чи стимуляції статевих органів.
У деяких класифікаціях окремо виокремлюють дисфункцію, спричинену початком, припиненням прийому чи зміною дози ліків. Якщо статевий розлад у жінок має невідому етіологію чи не підпадає під жоден з видів, може діагностуватися неуточнена сексуальна дисфункція.
За пасивної фригідності в жінки відсутній ентузіазм у сексі, проте вона не відчуває неприємних відчуттів під час статевих контактів. Для активної фригідності характерне негативне ставлення до сексу (наприклад, через біль або нездатність досягти оргазму).
Як проявляється фригідність?
За фригідності у жінки може знижуватися чи бути відсутнім збудження та інтерес до сексу (зокрема, під час стимуляції геніталій, поцілунків або, наприклад, перегляду еротичного відео). Інші симптоми фригідності:
- зниження чутливості статевих органів;
- відсутність або недостатня кількість вагінальної змазки до і під час сексу;
- неможливість отримати оргазм або труднощі з його досягненням;
- недостатній приплив крові до статевих органів;
- перенапруження чи спазми вагінальних м'язів, що перешкоджають здійсненню статевого акту;
- біль під час статевого акту чи під час введення в піхву будь-яких предметів (наприклад, тампона чи гінекологічних інструментів).
Прояви психогенної фригідності можуть доповнюватися тривожністю, страхами чи стресом. Деякі ознаки фригідності у жінок (наприклад, мимовільні м'язові скорочення) можуть виникати до статевого контакту (через переживання, пов'язані з болісними відчуттями під час майбутнього сексу).
Який лікар займається лікуванням фригідності?
За появи ознак фригідності слід записатися на консультацію гінеколога. Лікар призначить обстеження (наприклад, ультразвукову діагностику, аналізи крові) та лікування жіночої дисфункції, а також за необхідності видасть направлення на прийом до вузькопрофільних спеціалістів (наприклад, ендокринолога, невролога чи сексопатолога).
Як діагностують фригідність?
Лікар проводить гінекологічний огляд і вивчає анамнез, визначаючи чинники, які могли спровокувати сексуальний розлад. Діагностика фригідності:
- аналізи крові та сечі;
- УЗД органів малого таза;
- лабораторні аналізи мазків з піхви (для визначення типу збудника, якщо сексуальний розлад спровоковано ЗПСШ).
Зазвичай сексуальні розлади у жінок діагностують у випадках, коли симптоми фригідності проявляються не менше, ніж півроку. Якщо тривалість проявів сексуальних розладів становить кілька тижнів або місяців, лікар може обмежитися спостереженням (періодичними оглядами та консультаціями).
Методи лікування фригідності
Схема терапії психосексуальної дисфункції може бути комплексною та включати призначення всіх лікарів, які проводили огляд і діагностику. Методи лікування фригідності:
- антибіотики (за ЗПСШ);
- засоби, спрямовані на поліпшення кровообігу статевих органів;
- таблетки, що містять гормони (можуть допомогти позбутися проявів жіночої фригідності, які спричинені гормональними збоями);
- вагінальні змазки (за сухості піхви);
- пристрої для стимуляції ерогенних зон (наприклад, вібратори);
- психотерапія;
- фізіотерапевтичні процедури (наприклад, лікування за допомогою електростимуляції чи ультразвуку);
- коригування схем прийому ліків, що спричиняють сексуальну дисфункцію;
- вправи, спрямовані на зміцнення вагінальних м'язів.
Під час вибору методів лікування сексуальної дисфункції у жінок слід враховувати протипоказання. Наприклад, не рекомендується тренувати м'язи піхви за запалень органів сечостатевої системи, геморою, нетримання калу, опущення геніталій, під час вагітності та після пологів. Перед інтимною гімнастикою необхідно пройти гінекологічний і проктологічний огляди.
Чи можна вилікувати фригідність народними засобами?
Ефективність застосування народних засобів для лікування фригідності в домашніх умовах не доведена науковими дослідженнями. Щоб уникнути побічних ефектів, рекомендується будь-які схеми терапії сексуальних розладів узгоджувати з лікарем.
Чи може фригідність пройти самостійно?
Фригідність може пройти за усунення чинників, які спровокували сексуальну дисфункцію та зниження лібідо у жінок. Наприклад, фригідність, спричинена побічними ефектами від використання медпрепаратів, минає після припинення прийому чи зменшення дозування ліків. У випадках, коли сексуальна дисфункція є наслідком захворювань, необхідно провести їх діагностику та лікування.
Чи може фригідність розвиватися з віком?
Сексуальна дисфункція (гіполібідемія чи анафродизія) може виникнути в будь-якому віці, але після 40 років ризик появи симптомів фригідності зростає через розвиток хронічних захворювань, пов'язаних зі старінням. Причинами статевої дисфункції у жінок у зрілому та літньому віці можуть бути гормональні збої, хвороби сечостатевої системи, суглобів, серця та судин, а також діабет і розсіяний склероз.
Що буде, якщо не лікувати фригідність?
Ускладненнями жіночої фригідності є депресія, стрес, тривожність, зниження самооцінки та конфлікти з партнером. Також уникнення сексу за сексуальної дисфункції може призвести до зменшення ймовірності зачаття дитини.
Чи можуть чоловіки бути фригідними?
Чоловіча фригідність (алібідемія), крім відсутності чи зниження інтересу до сексу, може проявлятися еректильною дисфункцією — нездатністю підтримувати ерекцію, достатню для здійснення статевого акту. За сексуальної дисфункції у чоловіків може спостерігатися передчасне сім'явиверження, відсутність або затримка еякуляції. Еректильна дисфункція у чоловіків є своєрідним аналогом аноргазмії у жінок.
Факторами ризику виникнення алібідемії (відсутності лібідо) можуть бути обструктивне апное (зменшення чи повна зупинка дихання уві сні), діабет, урологічні захворювання, зловживання алкоголем або гормональні порушення (зокрема, зниження рівня тестостерону). Серед причин чоловічої фригідності також можна виділити депресію, стрес, невпевненість у сексі, переживання через вік або невдачі під час статевих актів.
Схема лікування сексуальної дисфункції у чоловіків може включати прийом препаратів, що сприяють нормалізації рівня тестостерону, поліпшенню кровообігу в судинах пеніса й усуненню ЗПСШ (за їх виявлення). За чоловічої фригідності також можуть призначатися сеанси психотерапії та комплекси вправ (наприклад, помірні аеробні навантаження).
Профілактика сексуальної дисфункції
Для запобігання розладу сексуального потягу необхідно регулярно проходити профілактичні гінекологічні та урологічні огляди з метою своєчасного виявлення та лікування захворювань репродуктивної системи. Інші способи профілактики фригідності:
- відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголю);
- підвищення фізичної активності;
- уникнення стресів;
- підтримка довірливих стосунків з партнером;
- використання презервативів (для запобігання ЗПСШ);
- дотримання гігієни (використання спідньої білизни, мила та засобів для миття, які не викликають подразнення статевих органів).
Одним з елементів профілактики фригідності у жінок і чоловіків є терапія супутніх хвороб ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем. Крім цього, слід утримуватися від безконтрольного прийому медикаментів (не призначених лікарем).
Популярні питання
Для діагностики аноргазмії необхідно звернутися до гінеколога чи сексопатолога. Лікар визначить причини нездатності досягти оргазму, які можуть включати стрес, низьку самооцінку, депресію, дефіцит гормонів, негативний сексуальний досвід або, наприклад, побічні ефекти прийому ліків. Лікування може включати когнітивно-поведінкову терапію, використання додаткових засобів стимуляції (наприклад, вібраторів) і прийом гормональних препаратів. Також необхідно підтримувати довірчі стосунки з партнером і спільно шукати способи підвищення якості сексуального життя.
Асексуальність є сексуальною орієнтацією, а за фригідності людина страждає від сексуального розладу. Для асексуальних людей характерна відсутність сексуального потягу та інтересу до сексу, але водночас у них немає фізіологічних перешкод для досягнення оргазму.
Для асексуалів байдужість до статевих контактів у будь-якому віці є нормою, проте вони можуть відчувати збудження, яке «знімається» мастурбацією. У деяких випадках асексуали можуть займатися сексом виключно заради задоволення партнера, не отримуючи задоволення від статевих контактів.
Статева несумісність може спричиняти холодність у стосунках, депресивні симптоми, стрес, відчуття незадоволеності, почуття провини, а також знижувати самооцінку. Одним з проявів негативного впливу сексуальної несумісності на психоемоційний стан партнерів, які не відчувають задоволення від статевих контактів, може бути фригідність.
Сексуальний невроз належить до числа психічних розладів. Невроз може розвиватися внаслідок сильних переживань, пов'язаних з травматичними подіями (наприклад, пережитого насильства чи невдач у сексі). Ключовою особливістю неврозу є наявність чинників, що негативно впливають на психіку, а не на фізіологію.
Вакуумні помпи можуть використовуватися для збільшення припливу крові до клітора. Пристрій накладається на клітор, після чого насос повільно відкачує повітря. Завдяки активізації місцевого кровообігу може посилюватися збудження та полегшується досягнення оргазму.
Христина
3 місяці тому
