Остеохондроз – це захворювання, яке на перший погляд не спричиняє видимих та серйозних порушень. Але остеохондроз у 20–80% випадків викликає непрацездатність та займає перше місце серед хвороб за кількістю днів непрацездатності. Крім того, порушення роботи опорно-рухового апарату в 40% випадках спричиняє неврологічні ускладнення, що можуть призвести до інвалідності.
Тому чим раніше людина звернеться до лікаря, тим швидше почнеться лікування, та тим менше буде вірогідність ускладнень з боку нервової системи.
Що таке остеохондроз?
Остеохондроз хребта – це хронічне дегенеративне захворювання хребтового стовпа, яке проявляється болями в спині та локальними неврологічними розладами, наприклад, м’язовою слабкістю або онімінням руки.
Захворювання розвивається через дистрофічні процеси, які пошкоджують елементи хребців та суглобів. Хвороба призводить до деструкції міжхребцевих дисків, які згодом починають випирати в сторону спинномозкового каналу. Виникають грижі, які механічно подразнюють спинний мозок та спричиняють неврологічні ускладнення.
Остеохондроз призводить до трьох патологій:
- дегенеративні зміни міжхребцевих дисків (дископатія та грижі);
- пошкодження самих хребців, що приводить до утворення остеофітів (кісткові нарости на тілах хребців);
- порушення міжхребцевих суглобів (спондилоартроз).
Таким чином, остеохондроз викликає дископатію, грижі, остеофіти та спондилоартроз. Пошкоджені елементи хребта подразнюють та здавлюють корінці спинномозкових нервів, м’язи та сам спинний мозок. Це призводить до компресійних та рефлекторних синдромів, які проявляються сильними болями та спазмами або слабкістю м’язів.
Види остеохондрозу
Поставте своє питання Неврологу «ОН Клінік»
Існує безліч класифікацій та видів остеохондрозу. Роздивимось найбільш поширені. Перша класифікація базується на стадіях, які відображають дегенеративні зміни структурних елементів хребців:
- Стадія «хондрозу» або патологічні процеси всередині міжхребцевого диска. Через дію патологічних факторів, наприклад, постійного фізичного навантаження, пульпозне ядро зміщується всередині диска. Це призводить до того, що у фіброзному кільці виникають тріщини. Маленькі часточки пульпозного ядра проникають через ці тріщини та подразнюють нервові закінчення. В спині виникають болі.
- Стадія нестабільності. Через внутрішні зміни в диску порушується фіксація верхнього хребця стосовно нижнього. На цій стадії формуються рефлекторні та компресійні синдроми.
- Формування гриж. Через нестабільне положення хребців та дію патологічних факторів міжхребцевий диск зміщується у простір спинномозкового каналу (протрузія). Зміщений диск здавлює судинно-нервові пучки та подразнює корінці спинномозкових нервів.
- Стадія фіброзу. Коли міжхребцевий диск зміщений в сторону, поверхні хребців щільно прилягають одна до одної. З часом через постійний тиск площина поверхні збільшується – виникають кісткові нарости, які здавлюють місцеві нервово-судинні утворення.
По локалізації патологічного процесу виділяють остеохондроз, що локалізується в шийному, грудному, поперековому та крижовому відділах. Відповідно до цього виділяють синдроми шийного, грудного та поперекового остеохондрозу.
Крім того, остеохондроз розділяють по динаміці захворювання:
- гостра форма, яка триває до 4-х тижнів;
- підгостра форма, яка триває від 4-х тижнів до 3-х місяців;
- хронічний остеохондроз, який триває більше 3-х місяців.
Також існує класифікація остеохондрозу по вираженості больового синдрому: слабко виражені болі, які не заважають щоденній діяльності, помірні болі з частковим обмеженням діяльності, виражений больовий синдром та різко виражені болі з повним обмеженням повсякденного життя.
Симптоми та причини остеохондрозу
На розвиток остеохондрозу впливає безліч причин. Але до кінця невідомо, чим саме викликається патологія.
Вірогідні причини остеохондрозу:
- передчасне старіння організму та зношування міжхребцевих дисків;
- залежність від віку. Існує прямий взаємозв’язок між частотою виникнення хвороби та віком. За даними 2003 року остеохондроз у людей до 20 років виявляється з частотою 5.7%, від 21 до 30 років – 17%, від 31 до 40 – 48%, від 41 до 50 – 71%, від 51 до 60 – 74%, у людей старше 60 років остеохондроз діагностується у 80% пацієнтів;
- травми опорно-рухової системи. Частіше за все на розвиток остеохондрозу впливає довготривале фізичне навантаження на хребтовий стовп;
- вроджені кісткові аномалії, які можуть спровокувати деструкцію міжхребцевих дисків.
Крім того, на розвиток остеохондрозу впливають різкі рухи, підняття важких предметів, місцеві та загальні переохолодження організму, психоемоційні стреси та інфекції.
Вчені запропонували декілька теорій виникнення остеохондрозу:
- гравітаційна теорія, яка полягає в тому, що через надлишкову масу тіла або плоскостопість зміщуються центр ваги. Це супроводжується неправильним розподілом осьового навантаження на хребтовий стовп;
- динамічна теорія, згідно якої остеохондроз розвивається у людей, чия діяльність пов’язана з малорухливим образом життя, наприклад, офісні співробітники;
- дисметаболічна теорія: остеохондроз виникає на фоні порушення трофіки (харчування) тканин внаслідок отруєння або аутоімунних захворювань.
Симптоми захворювання:
- дорсалгії – ниючі, тупі або гострі болі в спині будь-якої локалізації: шиї, грудному відділі або попереку;
- болючість в м’язах кінцівок;
- обмеження рухливості в суглобах через біль;
- збільшений тонус м’язів;
- порушення функції тазових органів: нетримання сечі або калу;
- порушення чутливості, оніміння, відчуття повзання «мурашок» на шкірі;
- послаблення сили м’язів.
Ознаки захворювання залежать від того, де саме локалізований патологічний процес. Наприклад, при деструкції дисків шийних хребців болі виникають у шиї, які часто розповсюджуються на голову. Також з’являється шум у вухах та запаморочення, яке може перейти у короткочасну втрату свідомості. Якщо патологічний процес локалізується в грудному відділі, скоріш за все у хворого будуть спостерігатись порушення чутливості на руках та міжреберні невралгії (пошкодження нервів, внаслідок чого виникають болі між ребрами).
Але частіше за все перші прояви остеохондрозу починаються з больового синдрому в області попереку. Перший приступ болі майже завжди провокується підняттям важких предметів або іншим перевантаженням хребта при нахилі тулуба вперед.
Чим небезпечний остеохондроз?
Остеохондроз може викликати ускладнення, які обумовлюються зміщенням міжхребцевого диску та його деструкцією. Перше ускладнення – це хронічний больовий синдром, що виникає внаслідок постійного подразнення нервових закінчень. Якщо дотримуватися ортопедичного режиму та приймати ліки, болі в спині минають. Але загострення больового синдрому можуть повторюватись. І кожне загострення свідчить про додаткове зміщення міжхребцевого диску.
Друге ускладнення остеохондрозу – зміщення хребта в сторону. Через постійний больовий синдром рефлекторно спазмуються м’язи. Постійний спазм мускулатури з однієї сторони повільно зміщає за собою хребтовий стовп. Виникає сколіоз, згладжується фізіологічний шийний або поперековий вигин.
З часом протрузія диску прогресує – він проникає в епідуральний простір (простір між твердою оболонкою спинного мозку та хребцями). В таких випадках подразнюються спинномозкові корінці та артерії. В результаті виникає корінцевий синдром, який проявляється больовим синдромом по ходу враженого нерву. Випадіння спинномозкового диску має не тільки механічний вплив на нервову систему. Диск складається з білків. В такому випадку нервова система сприймає диск як чужорідну речовину, яку потрібно знищити. Розвивається вогнище аутоімунного запалення, коли імунітет розцінює власний білок як чужорідний. Це стадія дискогенного радикуліту. Дискогенний радикуліт проявляється сильними та стріляючими болями при нахилу голови вперед та посиленням больового синдрому під час кашлю або чхання. Як правило, корінцевий синдром та ознаки дискогенного радикуліту проявляються односторонньо по відношенню до тої сторони, з якої випирає диск.
Найважчі ускладнення виникають, коли грижа міжхребцевого диска здавлює місцеві артерії. Нерв та ділянка м’яких тканин не отримують достатньої кількості крові та корисних речовин. Виникають рухові та чутливі розлади. Розвивається парез або параліч м’язів – часткове або повне послаблення сили. Як правило, ці розлади виникають після різкого руху рукою або ногою, після чого з’являється короткочасні та гострі болі в спині.
Синдром «паралітичного ішіасу» проявляються паралічем або парезом зі сторони ураження. Основний симптом – це порушення роботи м’язів-розгиначів стопи та пальців. Змінюється хода: вона стає «півнячою».
Остеохондроз може спричинити порушення кровотоку в більш великих артеріях, які постачають кров до головного мозку. В такому випадку може виникнути найважче ускладнення – гостре порушення мозкового кровообігу або інсульт.
Чи можливо самостійно вилікувати остеохондроз вдома?
Самолікування остеохондрозу в більшості випадків небезпечно. Якщо у вас виникли болі в спині, які тривають більше кількох неділь, це не завжди остеохондроз. За ниючими або стріляючими болями в шиї, грудному або поперековому відділі можуть приховуватися інші причини – фізичне перевантаження, пухлина, перелом або інша травма.
Ви можете приймати протизапальні та знеболюючі засоби. Вони усувають больовий синдром, але це тільки тимчасовий та вкрай обмежений спосіб позбутися симптому. Доки хворий лікує симптом, спазм м’язів поступово зміщує в сторону хребет, а міжхребцеві диски перекривають постачання крові то ділянок спинного та головного мозку.
Лікування остеохондрозу можливе тільки за участі лікаря. Тільки невропатолог може діагностувати та призначити адекватне лікування, реабілітацію та профілактику ускладнень. Якщо у вас виникли болі в спині, які супроводжуються неврологічними порушеннями, рекомендуємо звернутися до лікаря та не займатися самолікуванням.
Неврологія в ОН Клінік Кропивницький
